Якщо я бачитиму свою доньку усміхненою при тобі — може, і я колись до тебе усміхнуся…
Хлопче моєї доньки!
Ми нарешті познайомилися. Я про тебе чув багато хорошого; вперше ми мали побачитися на канікулах, але дружина наполягала на спільній вечері за кілька днів до того виїзду. Колись мій приятель, який мав уже дорослу доньку, сказав, що батьківство — це постійна наука повільного втрачання власної дитини.
Ти увійшов учора з моєю донькою до нашої кухні, як я нарізав овочі. Я зміряв тебе поглядом і подумав: «Ось той, через якого я майже повністю втрачу свою улюблену дитинку…» Тоді я порізався і тепер мені важко писати.
Не знаю, хлопче, чи ти там уявляв початок нашого знайомства. Ніби все добре, мила атмосфера, жарти, жартики… Але коли я за столом попросив тебе передати мені салат, у тебе руки так тряслися, що ти впустив салатницю на підлогу. Не переймайся — це пішло тобі в плюс, бо я не любив цю пістряво розмальовану посудину. А крім того, пес швидко під’їв з підлоги і йому не треба було давати їсти перед сном. Камінь з твого серця спав? Ну, не розслабляйся: у моєї жінки ти заробив величезний мінус, бо виявилося, що в собаки алергія на кукурудзу.
Тут ідеться про мою дочку
Я довго вагався, чи писати до тебе цього листа, знаєш. Я не люблю давати поради. Своє я вже прожив, але я не той тип ментора, який на всьому знається найліпше. Я, щоправда, на кількох речах розуміюся, але не люблю мудрувати, бо завжди є хтось, хто в чомусь від мене кращий. Тут, однак, ідеться про мою дочку. В цьому я — найбільший експерт світу. Тому зроблю виняток. Слухай.
Я тебе не здивую, якщо скажу, що хочу, щоб моя дочка усміхалася. Нехай усміхається, коли побачить тебе вранці, нехай сміється на добрих комедіях, які ви переглядатимете разом довгими зимовими вечорами, нехай вона усміхається, коли уявить подальше життя з тобою, нехай за кільканадцять років усміхнеться від спогаду про теплі хвилини, прожиті разом.
Подумай про те, що ми будемо бачитися часто. Якщо я бачитиму свою доньку усміхненою при тобі — можливо, і я до тебе колись усміхнуся.
Якщо ти її скривдиш…
Якщо ти її скривдиш… і не зроблю нічого. Так, ти правильно почув. Я не відреагую. Ви обоє дорослі й маєте мізки. Знаючи свою доньку та її смаки, скажу, що ти своїм мозком таки користуєшся. Ви вирішуєте свої справи між собою. Якщо ти скривдиш її вдруге — боюся, ти втратиш мою довіру. Вона прийде до мене, а я її міцно обійму і скажу, що хоч вона сильна і гарна дівчина, то завжди може на мене розраховувати. Це буде твій третій і останній шанс. Якщо ти її скривдиш утретє… що ж, твоїх останків не відшукають.
Розпещуй її. Пильнуй, як вона захоче зробити якусь дурницю. Довіряй їй і ніколи її не підводь. Це чудова дівчина, плід любові, якої я і вам бажаю. Якщо ти той самий недовчений садівник, який спокусився зірвати цей плід із галузки мого дерева — знай, що це найпрекрасніший плід у світі. Дбай про нього і опікуйся ним.
Звісно, ви будете сваритися. Це добре. Але ніколи не лягайте спати у взаємній образі. Хресний батько моєї дружини сказав на нашому шлюбі: нехай сонце не заходить над вашим гнівом. Ми дотримуємося цього принципу.
Я вимогливий майбутній тесть? Думаю, ні. Подивися крізь пальці на частину того, що я написав.
Я з дитинства давав своїй дитині багато любові. Її повно у нашому домі. Я б хотів, щоб вона знайшла любов у домі, який створить разом із тобою. Тоді ти станеш моїм найкращим приятелем.
Переклад CREDO за: Яцек Каліновський, Aleteia