Свідчення

Племінник творця ЦРУ — Даллес, який став кардиналом

18 Травня 2019, 11:53 737

Про відомого керівника спецслужб, одного з творців ЦРУ Аллена Даллеса чули, мабуть, усі. Але постать його племінника Ейвері Роберта Даллеса, який пройшов шлях від пресвітеріанця, потім агностика — до кардинала Вселенської Церкви, став одним із найбільших богословів нашого часу, для багатьох може стати відкриттям.

Ейвері Даллес народився 1918 року в побожній родині, що належала до американської Пресвітеріанської Церкви. Це одна з гілок кальвінізму, яка в XVI сторіччі виникла в Шотландії, а згодом поишрилася в Англії, Ірландії, США та інших країнах світу. Батьком Ейвері був Джон Фостер Даллес, відомий американський політик, Державний секретар США у 1953-1959 роках, коли президентом був Дуайт Ейзенхауер. Дідусь Джона Даллеса був Держсекретарем при президенті Гаррісоні, а дядько — при Вудро Вільсоні. Аллен, молодший брат Джона Даллеса, був відомим керівником американських спецслужб, дипломатом, директором Центрального розвідувального управління США.

Ейвері виховувався в суворому пресвітеріанському дусі, адже був правнуком відомого проповідника й теолога Аллена Мейсі Даллеса. Хлопець навчався в престижних школах Швейцарії та США, у молоді роки втратив віру, а коли 1936 року вступив до Гарвардського університету, вже був агностиком і скептиком: в усьому сумнівався і ні в що не вірив.

Як же ж він знайшов шлях віри? Ейвері читав багато книжок класичних авторів, таких як Арістотель та Платон, католицьких авторів — святого Тому Аквінського та святого Августина, а також католицьких філософів сучасності, таких як Жак Марітен, Етьєн Жільсон. Потім він сам признавався: «Що більше я роздумував та поглиблював свої знання, то більше переконувався, що католицька доктрина — послідовна й висока».

Шукаючи істини, він знайшов її в бібліотеці та в каплиці. Ставши постійним читачем католицької бібліотеки, він щотижня повертався додому з новими томами. Зокрема, його цікавив період Середньовіччя. «Я дуже глибоко вивчив період реформації. Прочитав твори Лютера й Кальвіна. Вивчив декрети Тридентського Собору. І зрозумів, що мої симпатії постійно схиляються в бік Католицької Церкви. В глибині душі я почав відчувати, що саме там, у Католицькій Церкві, було моє місце!»

У той час Ейвері Даллес навчався в Гарвардському університеті — одному з найвідоміших у США. Цей заклад розташований у місті Кембрідж, штату Массачусетс. Ось як Даллес згадує той час: «Кембрідж був дуже католицьким містом і мешканці були дуже практикуючими, храми були переповнені вірними, які часто приступали до Сповіді та Причастя, численно брали участь у церемоніях Страсного Тижня. Все це мене захоплювало. А перший контакт із Католицької Церквою відбувся завдяки Святій Літургії».

Йшов 1938 рік. Якось Ейвері запитав у власника католицької книгарні: «Що треба зробити, щоби стати членом Католицької Церкви?» І почув у відповідь: «Треба пройти курс формації в католицькій доктрині під проводом священика». Ейвері відповів, що досі ще ніколи не спілкувався з католицьким священиком. Власник книгарні познайомив його з одним священиком-єзуїтом, який саме закінчував навчання в Гарвардському університеті. Протягом семи тижнів під його проводом Даллес наполегливо вивчав Катехизм, за його словами — «ще більше вглиблюючись у красу католицької релігії».

Рішення Ейвері Даллеса прийняти католицьку віру дуже шокувало його традиційно пресвітеріанську родину. Хоч його батько, Джон Фостер Даллес, із цим не погоджувався, однак поставився до синового рішення з пошаною. В листопаді 1940 року в храмі святого Павла в Кембриджі (США) Ейвері Даллеса прийняли до Католицької Церкви. Йому було 22 роки. Закінчивши Гарвардський університет, він вступив на юридичний факультет. Під час Другої світової війни служив у військово-морському флоті США в чині лейтенанта. За місію зв’язків із французьким флотом був нагороджений французьким Військовим Хрестом.

Після закінчення війни 1946 року Ейвері Даллес прийняв найрадикальніше рішення у своєму житті: вступив до єзуїтів, а через десять років був висвячений на священика. Отець Ейвері навчався спершу в Німеччині, а потім у Папському Григоріанському університеті в Римі, де здобув ступінь доктора богослов’я. Протягом 50 років о.Ейвері Даллес викладав теологію, еклезіологію, доктрину Божого Об’явлення та екуменізм у Фордгемському університеті США, інших університетах, коледжах, семінаріях та богословських школах. Він написав понад 20 книжок теологічного змісту, опублікував понад 8000 статей на богословські теми. Він очолював Католицьке богословське товариство США, був членом Міжнародної богословської комісії, отримав дуже багато відзнак та нагород.

За його заслуги на ниві богослов’я, за те, що він був завжди зразковим і вірним учителем та смиренним учнем Христовим, 21 лютого 2001 року папа с.Йоан Павло ІІ підніс його до кардинальської гідності. Ейвері Даллес був одним із небагатьох кардиналів, які не були єпископами. Коли його запитали, яку найбільшу проблему зустрічає Католицька Церква в сучасному світі, він відповів: «Сучасною проблемою Церкви є переказування віри в наші дні. Мас-медіа постійно бомбардують молодь мирськими цінностями, такими як матеріальні блага та розкіш. Ці світські цінності протилежні євангельським цінностям, таким як жертва й послух авторитету. Тому Церква відчуває труднощі в передаванні цінностей у сучасній культурі, де домінують споживацтво й неприборканий гедонізм».

Останні роки свого життя кардинал Даллес жив при Фордгемському університеті в Бруксі, штат Нью-Йорк. Він втратив мову й не володів однією рукою, але розум його залишався ясним і кардинал продовжував наукову працю, користуючись комп’ютерною клавіатурою. В прощальній лекції в університеті, яку прочитав його асистент, він писав: «Страждання й зменшення сил це не найбільше зло, а звичайні складові життя, особливо в похилому віці. Їх треба очікувати як елементів повного людського існування. В мої 90 років я ще можу продуктивно працювати. А через те, що мене дедалі більше охоплює параліч і нездатність говорити, можу ототожнювати себе з багатьма паралізованими та німими, про яких говорить Євангеліє. Я вдячний за люблячу та кваліфіковану опіку, які отримую, і за надію на вічне життя в Христі. Якщо Господь тепер покликав мене до слабкості й недуги, то я добре знаю, що в Його владі вчинити досконалою також і мою неміч. Нехай буде благословенне Господнє ім’я!»

19 квітня 2008 року, під час Апостольського візиту до США, папа Бенедикт ХVI відвідав хворого кардинала, який вручив йому свої попередньо приготовані, спостереження.

 

 

Кардинал Ейвері Даллес відійшов по вічну нагороду 12 грудня 2008 року й похований на кладовищі єзуїтів в Орісвіллі, штат Нью-Йорк. У телеграмі співчуття з приводу його смерті папа Бенедикт ХVI висловив «величезну вдячність» покійному кардиналові «за невичерпну любов до Господа та Його Церкви, що характеризували його священицьке служіння та довгі роки навчання та богословських пошуків», та молився, щоб «його переконливе особисте свідчення гармонії між вірою та розумом приносило плоди для навернення умів і сердець та поширення Євангелія».

Кардинал Ейвері Даллес написав книжку «Свідчення благодаті», в якій детально описує шлях свого навернення. Серед іншого, він пише: «Через те, що Царство Боже є скарбом великої цінності, скарбом, захованим у полі, ми повинні бути готовими втрачати й відмовлятись від усіх інших володінь, щоб набути віру».

с. Лідія Короткова, СНДМ, Vatican News

Титульне фото: П’ятниця 23 лютого 2001 року, американський кардинал Ейвері Даллес потискає руку папі Йоану Павлу ІІ під час загальної аудієнції у Ватикані. AP Photo/Massimo Sambucetti

Інші статті за темами

МІСЦЕ

США
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: