Роздуми над Першим читанням на середу VI Великоднього тижня
Тими днями ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили й Тимотея, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули.
Павло, ставши посеред Ареопага, сказав: «Мужі-афіняни, з усього бачу, що ви винятково побожні, бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: “Невідомому богові”. Отже, те, що, не знаючи, ви побожно шануєте, я вам звіщаю.
Бог, який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах, ані не людськими руками служать Йому як тому, хто має потребу у чомусь, оскільки Він сам дає всім життя, дихання й усе. Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши окреслені пори та межі їхнього проживання, щоб шукали Бога: може, відчують Його навпомацки і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. Адже у Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як також і деякі з ваших поетів казали: “Адже ми теж Його рід”.
Таким чином, будучи родом Бога, ми не повинні вважати, що до золота, або срібла, або каміння – витвору ремесла та вимислу людини, божественне подібне. Отже, Бог, споглянувши понад часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися, тому що Він визначив день, коли має по справедливості судити цілий світ через Мужа, якого настановив, даючи всім запоруку, воскресивши Його з мертвих!»
Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: «Про це послухаємо тебе іншого разу!»
Так Павло вийшов з-поміж них. А деякі чоловіки, приєднавшись до нього, повірили; серед них – Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними. Після цього Павло, залишивши Афіни, прибув до Корінта.
Діян 17,15.22 — 18,1
Автор Діянь описує візит апостола Павла до Афін та його проповідь в Ареопазі — приклад промови до людей, далеких від віри в єдиного Бога. Вже у вчорашньому читанні можна було відчути ту делікатну турботу про людину, турботу, яка не зважає на власну вигоду апостолів чи на якісь їхні особисті інтереси.
І цього разу можна навчитися в апостола Павла позитивного ставлення до людей. Так, вони в чомусь помиляються, знають лише частину істини, але їх не треба відкидати. Потрібно сприймати їх такими, які вони є. Й показувати дорогу далі, вести до повноти. Лише потрібно самим знати дорогу, щоби їх довести до мети!
Навіть апостол Павло не спромігся переконати всіх. Та — принаймні — якась частина почула його і прийняла Добру Новину. Не все вдається, не всі приймають віру. Однак потрібно робити свою справу, а Бог подбає про решту. Наш світ можна спасти! Більш того, це вже зробив за нас Ісус!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
