Роздуми над Божим Словом на вівторок VII Великоднього тижня
У Біблії ми не раз зустрічаємо опис того, як праведники заступалися перед Богом за інших людей. Зокрема, Авраам заступався за мешканців Содому та Гомори, яких Всевишній постановив покарати за тяжкі гріхи (див. Бут 18,23-32). Мойсей немало випросив милостей для бунтівного Вибраного народу (див. Вих 32,11-14). Сьогодні ж ми почуємо заступницьку молитву Господа Христа. Читання з Євангелія від Йоана (Йн 17,1-11):
Під час останньої вечері Ісус, підвівши очі до неба, сказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого — Ісуса Христа. Я Тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке Ти дав Мені до виконання. Тепер же прослав Мене, Отче, у себе — славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив Твоє Ім’я людям, яких Ти від світу передав Мені. Вони були Твої, Ти ж передав Мені їх, і зберегли вони слово Твоє. Нині збагнули вони, що все, Тобою дане Мені, — від Тебе; слова бо, Тобою Мені дані, Я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від Тебе Я вийшов, і увірували, що Ти Мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони — Твої. І все Моє — Твоє, Твоє ж — Моє, і в них Я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і Я до Тебе йду. Отче Святий! Заради Імені Твого бережи їх, тих, що їх Ти Мені передав, щоб були одно, як Ми!»
Ісус Христос молиться за своїх учнів, які були з Ним щодня протягом трьох років і на яких тепер чекала розлука з Учителем. Як не загубитися в цьому світі, як не відійти від Христа і Його вчення, як зберегти єдність і, нарешті, як плідно нести Благу Звістку всім народам? Про ці та інші труднощі Ісус знав і наперед молився про тих, які будуть свідчити про Нього, проповідувати Євангеліє і творити спільноти в усьому світі.
У Катехизмі Католицької Церкви написано: «Христос, установлюючи Дванадцятьох, надав їм форму колегії, а на чолі її поставив Петра, вибраного з-поміж них. Римський Архиєрей, Наступник Петра, і єпископи, наступники Апостолів, становлять єдине ціле. Пастирська місія Петра та інших Апостолів належить до підвалин Церкви. Її продовжують єпископи під головуванням Римського Архієрея» (880-881).
«Окремі єпископи є началом і фундаментом єдності в їхніх єпархіях. Вони виконують свою пастирську владу над тою частиною Божого Народу, яка їм довірена, з допомогою священиків і дияконів. Але кожний єпископ як член Єпископської колегії повинен піклуватися всіма Церквами; це єпископи чинять, добре керуючи передусім власними Церквами, причиняючись таким чином до добра цілого містичного Тіла. Така турбота поширюється особливо на вбогих, переслідуваних за віру, а також на місіонерів, які трудяться по всій землі» (ККЦ, 886).
Першим апостолам вдалося зберегти вірність Господу і єдність. Можна сказати, що ті сторінки були написані добре, та на цьому історія Церкви не закінчилася, просто тепер пишуться нові, сьогоднішні. І знову Христос молиться й заступається за свою Церкву, особливо за ієрархів. Наші єпископи — наступники перших апостолів. Їм дана особлива влада і благодать, однак їхні проблеми й спокуси також набагато більші. Тому вони постійно потребують нашої молитви та підтримки.
Дай Боже, серцем не втомитись,
До Тебе спрагло припадати,
В сльозах, як в зорях, все молитись,
І світ в молитві обіймати…
«Господи Ісусе Христе, дякую Тобі за наших єпископів, яких очолює Папа Франциск. Обдаруй їхнє служіння мудрістю, любов’ю, мужністю і жертовністю. Хай будуть вони знаком святості та єдності всієї Церкви.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.