Роздуми над Божим Словом на п’ятницю VII Великоднього тижня
Сьогодні перенесімося на берег Генісаретського озера, щоби вслухатися в діалог Ісуса з Петром. Діалог, у якому пролунають слова про любов, спрямовані до того, хто — під впливом страху — цієї любові зрікся. Із Євангелія від Йоана (Йн 21,15-19):
Коли Ісус з’явився своїм учням, поснідавши з ними, сказав до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» — «Так, Господи, — відрікає той Йому, — Ти знаєш, що люблю Тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!» І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш Мене?» «Так, Господи, — відвічає Йому, — Ти знаєш, що люблю Тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш Мене», — то й каже Йому: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці! Істинно, істинно говорю тобі: коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш». Сказав же Він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за Мною!»
Христос не сварить Петра. Він узагалі не згадує про його зречення. Хоча сам Петро, певно, чекав, що Ісус Христос почне гірше ставитися до нього. Та Христос не змінив місії, довіреної Петру. Він дає йому можливість, якої той дуже потребував: підтвердити собі самому, що не розлюбив Господа. Таким чином, Воскреслий запрошує Петра до більш глибокої та самовідданої любові, яка стане в повноті можливою у день П’ятдесятниці.
Іноді ми теж думаємо, що через наші певні помилки в минулому Ісус більше не довірить нам нічого серйозного. Але це не так! Господь не залишить нас на самоті зі спогадами про наші катастрофи. Його серце відкрите для нас і повне прощення, як і раніше. Він звертається до нас із запитанням: чи готові ми у відповідь відкрити для Нього своє серце? Чи готові залишити в минулому почуття провини та смиренно визнати, що, як і раніше, любимо Його?
Запитай себе: що заважає тобі сьогодні наблизитись до Ісуса і довірливо говорити з Ним? Почуття провини? Маловірство? Страх? Марнота? Хай би що це було, все ж таки впусти Господа до свого серця й розкажи Йому, що переживаєш. Будь максимально щирим. Пам’ятай, що Він уже простив тобі. Його любов завжди випереджує нас. Ісус піклується про тебе не менше, ніж про Петра. І сьогодні ти, як і Петро тоді, скажи Христові, наскільки любиш Його. Нехай упадуть усі стіни між тобою та Богом, які були збудовані гріхом і страхом, щоб ти знову відчув Його милосердя і мир у серці.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені повертатися до Тебе й каятися так часто, як це необхідно. Господи, уповаю на Тебе і вірю, що Ти любиш мене безмежно.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
