Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХІ Звичайного тижня, рік І
Брати! Оскільки багато хто хвалиться тілом, то і я похвалюся. Якщо хто наважується на щось, то – кажу це в безумстві – відважусь і я.
Вони юдеї? – І я. Вони ізраїльтяни? – І я. Вони нащадки Авраама? – І я. Вони служителі Христові? – Кажу як нерозумний: я – більшою мірою! У труднощах – більше, в ранах – дуже багато, у в’язницях – надмірно, на межі смерті – часто.
Від юдеїв я дістав п’ять разів по сорок ударів без одного. Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбивався зі мною, – ніч і день я провів у безодні. Часто перебував у подорожах: у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, в небезпеках на морі, у небезпеках від лжебратів; у клопотах і труднощах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.
Крім цього зовнішнього, налягають на мене щоденні турботи за всі Церкви. Якщо хто хворий, то хіба я не хворію? Якщо хто спокушається, то я хіба не розпалююся? Коли вже маю хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю.
2 Кор 11, 18.21б-30
Духовні олімпійські змагання: хто правильніший, хто кращий. Мабуть, важливо звертати увагу на правильні критерії оцінювання. Павло говорить: ось як видно служителя Христа. По труднощах, ранах, небезпеках, незручностях, знесених заради Христа. Не по успіхах.
Можливо, треба переглянути мої критерії успіху?
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія