Поради

Про 5 мов нелюбові в подружжі і як їх лікувати

25 Червня 2019, 18:17 8875

Концепція Гаррі Чепмена про «п’ять мов любові» у світі дуже популярна. Згідно з нею, ми відрізняємося способами приймання та вираження любові. Я б, однак, хотіла написати про дещо інше — про мови нелюбові. В них чаїться отрута, яка нищить довіру і взаємний зв’язок.

Трапляється, що в спілкуванні з іншою людиною ми використовуємо стратегії, які не є тим, чим ми їх вважаємо. Хтось може бути переконаний, що він асертивний, що якраз визначає свої межі або про щось просить — хоча здавна використовує насильницькі методи. Тому насправді варто перевіряти, що ми робимо і як із цим почувається найближча нам людина. І варто нищівні стратегії замінювати кращими.

 

1.Звинувачування

З’являються разом із труднощами. Щось не вдалося, щось розвалилося. «Це через тебе ми запізнюємося», «це твоя провина, що діти не хочуть навчатися». Звинувачування має причиною два переконання: що те, що діється, є кінцем світу, і що визначення винного може чомусь допомогти. Часто ми перекидаємо іншим власне почуття провини, бо воно — як гаряча картоплина, треба її позбутися, бо пече.

Варто згадати, як я сам(а) почуваюся, коли чую «це твоя провина» — і чи це мені допомагає. Замість шукати винного краще зайнятися питанням «що ми зараз можемо зробити», або ж «чого ми можемо від цього навчитися».

 

2.Емоційний шантаж

Базується на переконаності, що неможливо отримати любов і підтримку, говорячи про свої потреби відкрито. Наступне деструктивне переконання — те, що друга людина мусить сповнити мої очікування. Шантаж вводить у стосунки постійне напруження. «Якби ти мене любив, то не дивився б телевізор». «Якби я для тебе був важливий, ти би знала, що мені потрібно».

Шлях до виходу з такого насильства — брати відповідальність за власні потреби і стратегії їх задоволення, із визнанням права другої людини на окремість і вільність. Тоді ми знаємо, що можемо чоловіка чи дружину про щось попросити, а він/вона має право відмовити.

 

3.Принижування

Це всілякі зауваження стосовно вигляду, інтелекту, можливостей, які мають на меті підрив почуття власної гідності іншої людини. Приниження це спосіб відігратися за власне почуття нездарності, а також принизливі переживання у своїй історії.

Щоб лікувати схильність принижувати, треба насамперед перевірити, як ми ставимося до самих себе. А потім заопікуватися почуттям власної гідності та переживанням поразок, для того, щоб визнати також і в другій людині невід’ємну цінність і гідність.

 

4.Узагальнення та розказування, хто який є

«Ти завжди… ти ніколи», а також «який ти недотепа». Це наступні цеглини в мурі, який робить неможливою близькість. Не все в другій людині буде нам подобатися, тому ми повинні ставати вправнішими у говорінні про себе, а не про другого. «Я розсерджена», «я злюся, коли ти розкидаєш свій одяг по всій хаті».

З часом, може, нам вдасться шукати інші стратегії дбання про себе, якщо, попри наші скарги, мало що змінюється і щось є просто-напросто вадою іншої людини. Якщо чоловік часто запізнюється, я можу мінімалізувати кількість випадків, коли покладаюся на його здатність кудись прибувати вчасно. Ми також маємо свої сфери, де, попри всі прохання іншої людини, просто чогось не вміємо.

 

5.Інтерпретації

…тобто пояснювання другому, якими були наміри його вчинків. «Ти не чекав на мене, бо тобі до мене байдуже». «Ти поклала мій гаманець у шухляду, бо не поважаєш мене». Це — блукання пустелею. Значно краще говорити про те, як ми самі почулися, і перевіряти, чому друга людина повелася саме так. Ми будемо здивовані, як часто вчинки другої людини не мають нічого спільного з нами!

Щоби дбати про зцілення язика, треба багато зустрічей з власними переконаннями. Варто пам’ятати, що те, що другий робить і каже, насамперед говорить про нього і його потреби, а не про нас. Що він страждає так само, як і ми, навіть якщо не показує цього в такий самий спосіб. І що кожна людина, загалом беручи, хоче і робить найкраще, як уміє. Що більше ми вкладемо поваги, емпатії і терпеливості, щоб йому пояснити, про що нам ідеться, то більші наші шанси на порозуміння.

Переклад CREDO за: Малгожата Рибак, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: