Понад 200 бразильських єпископів написали листа до Папи Франциска з проханням якомога швидше визнати мучеництво о.Езекиїла Раміна.
«Люд Божий визнає о.Езекиїла одним із покровителів Синоду для Амазонії», — сказав для агенції SIR о.Даріо Россі.
Місіонер зі згромадження комбоніанців, о.Рамін був убитий в Амазонії 1985 року, під час мирної місії на захист прав місцевих спільнот, позбавлених землі. У річницю його смерті понад 500 чоловік взяли участь у процесії та Святій Месі в його намірі. Її відправив у Рондонії, штат Мату Гроссу, ординарій прелатури Борба, єпископ Сенільдо Луїс Перейра да Сілва.
— Ми вшанували живу пам’ять о.Езекиїла, — сказав о.Боссі, його співбрат у згромадженні. Загиблий, сказав він, залишається живим в опорі місцевих спільнот, у десятках агроекологічних та освітніх проектів, які зродилися в подальші роки після його вбивства і яким було надано його ім’я, а також «у завжди новому способі буття Церквою через життя малих, основоположних християнських спільнот».
Комбоніанець додав, що «сьогодні, як ніколи раніше, права корінного населення перебувають під загрозою, спірні землі пустошіють, а ліси винищують і вирізають ті, хто хоче загарбати собі ті території».
Отець Россі повідомив, що єпископи, зібрані на останньому пленарному засіданні Конференції єпископату Бразилії, звернулися до Папи з проханням — якомога швидше визнати мучеництво о.Раміна, «щоб він міг стати вихідною точкою для шляху, яким прямує Церква в Амазонії». Люд Божий вбачає в о.Езекиїлі одного з покровителів Синоду для Амазонії, оскільки його життєва активність і місія відкрили і надалі надихають нові дороги для Церкви та інтегральної екології, — зазначив о.Боссі.
Зі свого боку, Даніель Зайдель із бразильського відділу Панамазонської церковної мережі REPAM підкреслив, що о.Рамін став «одним із перших мучеників нашої Амазонії». Він докладав зусиль до запровадження «миру, який не можна відділяти від справедливості».
Езекиїл (італійською його звали «Леле») Рамін народився 1953 року в Падуї, був четвертим із шести синів у сім’ї скромного достатку. Навчався в католицьких освітніх закладах, рано усвідомив, що бідність — явище всесвітнє. Це спонукало його приєднатися до благодійної організації «Mani Tesse» («Простягнені руки»), щоб збирати кошти на підтримку невеликих проектів, наприклад, таборів.
До місіонерів Серця Ісуса (комбоніанців) він вступив 1972 року, шлях привів його до Чикаго, де він закінчив аспірантуру в Католицько-богословському союзі. Служив у парафії св.Людмили Чеської в Чикаго, потім служив біднякам серед корінного американського населення в Південній Дакоті та пізніше в Баха (Мексика). Висвячений у рідній Падуї в 1980 році, був призначений на парафію в Неаполі, де організував одну з перших маніфестацій проти Каморри (італійська мафія). 1984 року отримав призначення в Какоаль (Бразилія). Прийняв призначення з певною критичністю, але зі словами «якщо мені потрібен Христос, то як я можу відмовитися?» На місці побачив тяжке становище дрібних фермерів, яких законними і незаконними способами гнобили великі землевласники. Місцеві племена, яких бразильських уряд насильно старався зробити осілими, тоді тільки-но отримали землю, і становище було неспокійне. Натхнений вченням Дитріха Бонхефера, о.Езекиїл старався привести ці протистояння в русло мирних протестів. Однак ситуація була така складна, що в 1985 році його життя опинилося під серйозною загрозою, і в листах додому о.Рамін зізнавався, що не знає, чи ще побачить колись своїх рідних.
24 липня 1985 року о.Екезиїл був на нараді з лідером місцевої профспілки, стараючись переконати, щоб фермери Рондонії не виходили проти землевласників зі зброєю. На зворотному шляху з наради на них із лідером профспілки напали «пістольєро» (збройні найманці), які розстріляли обох; у тілі о.Раміна виявлено понад 50 ран. Комбоніанці не могли одразу ж дістатися на місце загибелі і забрати тіло співбрата, тому місцеве плем’я суруї, яке захищав о.Езекиїл, чувало над ним цілу добу. Загиблого поховали у рідній Падуї.
фінансово.
Щиро дякуємо!
