Поради

Три елементи, завдяки яким наша неділя стала кращою

04 Серпня 2019, 16:47 2557

Про що, загалом беручи, йдеться у святкуванні неділі? На отак сформульоване запитання я якось почув цілком обнадійливу для себе відповідь.

Ідеться про те, щоб робити щось принципово відмінне від того, що робиш цілий тиждень.

До цього прекрасного у своїй простоті речення я додав зміст Третьої заповіді — і вийшли в мене отакі три головні пункти кожної неділі, завдяки яким ми відкриваємо новий вимір святості першого дня тижня.

 

1.Разом на Євхаристію

Важливо для подружжя бути разом на Месі — це творить особливий, виключний простір для цієї пари. Але сьогодні Меса, на яку ми можемо піти тільки удвох, це вже розкіш. Бо замість удвох ми йдемо на Євхаристію вчотирьох. На тижні для такого походу просто часу немає.

Ще два роки тому я з певною дозою співчуття спостерігав за тими чотири- або п’ятиособовими сім’ями, які з очевидним клопотом на обличчях, але вперто пхали свої дитячі візочки і тягнули за собою нестримних кількаліток, входячи до храму не раз уже десь на Першому читанні, аби лиш побути на Месі всією сім’єю.

Не раз привід міг бути дуже прозаїчний — батьки бувають у безвиході, ніхто не може залишитися з дітьми. Загалом, у нашій ситуації все так само, але я не сумніваюся, що навіть якби ми не мали з ким залишити дітей, то й так Євхаристію переживали б усі разом.

Причина? Найчастіше ми разом в усі інші моменти дня, отож не відбираймо в себе цієї єдності у момент абсолютно найважливіший, який надає сенсу нашому святкуванню. Потім ми розмовляємо про Євангеліє, проповідь, про елементи літургії, які можуть бути цікаві для дітей. Коли ми йдемо на Месу разом, ми створюємо прекрасну нагоду для цього.

Я маю враження, що Свята Меса все ще часто асоціюється з «годиною, яку треба відбути». Ми загалом недооцінюємо благословення, яке Бог хоче давати нашим сім’ям через спільну Євхаристію. Болівійська містичка Каталіна Рівас стверджує: якби ми до кінця усвідомлювали те, що відбувається на Святій Месі, то до храму йшли би навколішках.

 

2.Їжа урочиста, але стримана

Варто придивитися, чи ми не втрачаємо урочистого характеру недільного обіду. День воскресіння заслуговує, щоб зустріч за столом цього дня була насправді особлива: оточена молитвою, пережита разом, зі спеціальними стравами, одягом. Відчуймо, ЩО ми насправді святкуємо!

Поміркованість тут дещо вторинна, бо загалом вона стосується цілого тижня. Однак неділя часто буває днем, коли ми «пускаємо віжки», коли йдеться про кількість їжі.

З кількості варто переходити на якість, а з-за столу вставати в такому стані, щоби ще могти провести час із близькими, а не спати або лікувати шлунок… Деякі Отці Церкви навіть вважають об’їдання джерелом первородного гріха!

Якось я почув на сповіді, що непоміркованість у їжі та питті здатна порушити все духовне життя, а впорядкування цієї сфери буває безпосереднім ключем до наведення ладу в інших сферах нашого життя.

 

3.Спільна молитва прослави

У нашому випадку певним ґрунтом тут є спільна молитва: спершу як наречених, а тепер — як подружжя. Ми переживаємо її дуже по-різному: у звичайному «отченаші», в літаніях, а найчастіше — в Літургії годин, яка тут є своєрідним фундаментом.

Натомість сам досвід спонтанної молитви прославлення дав нам уперше курс «Нове життя з Богом» у Школі нової євангелізації. На практиці це виглядає так: пісня, спонтанна прослава Бога за спільно прожитий час святкування, молитва до Святого Духа про Його дари на весь тиждень, що розпочинається, — безцінний досвід, який нас міцно єднає.

*

Ці три пункти — це, певна річ, тільки ключі, які заохочують запроваджувати інші елементи дня: хороша книжка, музика, зустріч…

Підсумовуючи, зазначу: все це йде врозріз із помилковим сприйняттям відпочинку як Лежання На Дивані. Проводячи неділю правильно, ми відпочиваємо активно і відкриваємося на інших.

І друга річ: якщо ми, чоловіки, будемо переконані у такому проживанні неділі, — швидше за все, таке переконання матиме і вся сім’я. То на нас лежить тягар заопікуватися цим днем, і не варто від нього втікати, бо ми втрачаємо багато благодатей, які Бог щотижня для нас готує.

Переклад CREDO за: Ярослав Кумор, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: