Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 19 серпня
Ісус є Син Божий, Син Отця. Ісус постійно називає Бога Отцем — своїм і нашим. У Старому Завіті Бога називають багатьма іменами: Творцем неба і землі, Вседержителем, Святим, Сущим, Всемогутнім. Ісус об’являє найважливіше для нас ім’я Бога: Батько. Воно не є формальним. Бог є любов, і ця любов є батьківською любов’ю. Турботливою і милосердною, вірною, доброзичливою, щедрою і безкорисливою. Бог знає і любить усіх своїх дітей, бажає щастя для кожного. Нема такого гріха, якого Бог не готовий би був пробачити, і нема такої перешкоди, через яку Бог міг би перестати когось любити.
Бог Отець приходить на гору Преображення. Огортає апостолів ясною хмарою, промовляє до них. Називає Ісуса улюбленим Сином. Чудо Преображення має переконати Петра, Якова, Йоана та всіх нас у тому, що Ісус є насправді Сином Божим, таким, як Бог, досконалим, святим. Бог Отець усе передав Йому в руки, і ми маємо Його слухати.
Апостоли на мить побачили Ісуса у славі. Обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа була білою, як світло. У Його присутності було так добре, що Петро захотів отаборитися на горі, залишитися там у блаженстві. Апостоли побачили в Ісусі більше, ніж просто людину, пророка і Месію. Побачили у Ньому Бога.
Особиста молитва може допомогти людині пізнати преображення. Коли виділяєш окремий час на молитву, шукаєш самітне тихе місце, залишаєш думки про різні справи і зосереджуєшся для молитви, то ніби піднімаєшся з галасливого міста на гору, відділяєшся від світу з його клопотами, щоб зустріти Бога. Коли усвідомлюєш, що Бог є поруч, що Він чує тебе і цікавиться тобою, то бачиш Ісуса очима віри. Коли роздумуєш про Божі діла, про його велич і всемогутність, доброту і милосердя, тоді перебуваєш у Божій славі. Коли читаєш Святе Письмо, чуєш, що Бог говорить сьогодні до тебе. Після молитви, на якій відбулася зустріч із Богом, вертаєшся до своїх справ відновленим і наповненим.