Біблійні роздуми

Вогонь і вода

17 Серпня 2019, 18:56 722 о. Василь Косік

Роздуми над Божим Словом на ХХ Звичайну неділю, рік В

Незайвим буде нагадати, що від дев’ятого розділу свого Євангелія Лука описує Ісуса в дорозі до Єрусалима. Кожна наступна подія розглядається як черговий етап цієї подорожі. Сьогодні Ісус прямо говорить про свій шлях. Він описує свою місію, те, заради чого прийшов: Я прийшов вогонь кинути на землю. У цих словах Господь відкриває нам, чого Він найбільше прагне, яка Його найбільша потреба. Тепер ми пізнаємо́ найсильнішу внутрішню спонуку нашого Спасителя, те, що Йому належить здійснити. Єдине, що Він МАЄ, це справа нашого спасіння: Я маю хреститися хрещенням.

Що це за вогонь і які це води хрещення, або дослівно — «занурення»? Вогонь і вода — це протилежні терміни, яких не вийде поєднати. Є або те, або інше. Як саме Христос їх об’єднує?

Слово «вогонь» добре описує любов Господа. Найбільша Божа любов прагне запалити й охопити кожне творіння. Згадаймо, наприклад, палаючий кущ під час об’явлення Божого імені Мойсею на пустелі, а також серафимів — полум’яних духів любові перед обличчям Божим, які гукають один до одного: Свят, свят, свят Господь Бог Саваоф. Отож, усе небесне і земне творіння огорнуте полум’ям Божої любові. А що ж людина? Ісус найбільше бажає, щоб усі прийняли вогонь Божої любові, як приймає її Божий Син від Отця, та щоб усі любили Отця, як любить Його сам Ісус. Доки це не здійсниться, буде продовжуватися мука і страждання Ісуса Христа: і як Я мучуся, поки звершиться! Подібне пережиття мав святий Франциск, який біг, вигукуючи на ввесь голос: «Любов не люблять»!

Єдина необхідність Спасителя — у тому, щоб розгорілося полум’я Божої любові, яка розпалює, але не спопеляє. В кінці Євангелія Лука відкриє віковічну потребу Господа і звершення Його задуму: Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу? Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих (24,26.46).

Звісно, диявол у своїй ненависті до Бога та людини буде протистояти такому полум’ю Божої любові. Однак: Водам великим любові не вгасити, ані рікам її не затопити. Любов бо, як смерть сильна; ревнощі непереможні, немов шеол. Стріли її — вогненні стріли, правдиве полум’я Господнє (Пісня пісень 8, 7 і 6). Ось ця вода, в яку має зануритись вогонь Ісуса Христа. Це води страждань, муки, гріха та смерті. Одночасно Син Людський огорнутий і Божим вогнем, і водами шеолу.

«Ісус прийшов принести вогонь, який мусить провести через воду. Те, чого Він прагне, змушує Його пройти через те, чого Він не хоче. Воскресіння настає після смерті. Він сам розділений між прагненням і мукою, аж до кривавого поту. Це боротьба, в якій любов перемагає в останньому випробуванні».

(Сільвано Фаусті).

Тому далі Ісус говорить про поділ: Чи думаєте, що Я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, — поділ! Той, хто любить, прагне визволити й відділити кохане створіння від усякого зла. Кожний батько чи матір бажали би самі терпіти і взяти на себе хворобу дитини, аби лиш вона не страждала. Ісус хоче прийняти те, чого не бажає, — гріх і смерть кожної людини, яку полюбив до кінця. Вогонь відділяє і очищає, спалюючи будь-які домішки. Кожний, хто пізнав таку Божу любов, зрозумів, що вона більша за будь-яку любов на землі: батьківську, материнську, синівську, дочірню.

Царство диявола буде розділене, запустіє і дім на дім упаде (Лк 11,17) — і навпаки, верхню одежу Ісуса, !ого хітон, не розриватимуть, він залишиться цілим (Йн 19,24). Хто нас розлучить від Христової любові? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас. (Рим 8, 35.37).

Тільки дві речі прагне розділити Ісус. Перша — це чаша Його крові: Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою (Лк 22,17). А друга — це вогонь Святого Духа та Його різноманітні харизми, даровані для об’єднання і будування спільноти Божих дітей, що живуть у любові: І з’явилися їм язики поділені, немовби вогонь, та й на кожному з них по одному осів (Діян 2,3).

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: