В одному з осередків японського буддизму в Кіото, у 400-річному храмі Кодай-дзі, вже кілька місяців функціонує робот, який виконує функції священника.
Оснащений штучним розумом, він дещо нагадує з вигляду Каннон (Гуаньінь) — буддійську богиню милосердя.
Робот виконує тілесні рухи, ворушить руками, щоб сплеснути руками в молитві. Його обличчя, спину і руки вкриває силікон, який імітує людську шкіру. В лівому оці робота вміщено камеру, що викликає асоціації з кіборгом із голлівудських трилерів.
Створили цю машину в університеті Осаки, переважно завдяки старанням професора Хіроші Ішіґоро. Прототип священника-робота, якого назвали Міндар, оцінюється у 106 млн. єн (близько 100 тис. доларів).
Тихим, спокійним голосом робот виголошує проповіді, будовані на буддійських сутрах, які стосується головно теми страждання, але також інших класичних у буддизмі тем: жадібність, гнів і самозосередженість.
В інтерв’ю для «The Japan Times» «живий» священник храму Кодай-дзі, Теншо Ґото, пояснює, що «японці не мають упереджень стосовно роботів. Ми [священики] вважаємо, наприклад, що цей андроїд, оснащений штучним інтелектом, може безмежно розвиватися, осягаючи недоступну окремій людині мудріть. (…) Особливо молоді люди, яким буддизм асоціюється виключно з похоронами і шлюбами, можуть завдяки цьому наново відкрити його суть».
Туристи з Заходу, які відвідують Кодай-дзі, загалом мають інакші асоціації. Їм священик-робот нагадує радше містичних потвор у стилі Голема або Франкенштейна. У контексті цих поглядів священник Ґото звертає увагу на головну відмінність між буддизмом та християнством:
«Вочевидь машина не має душі. Однак буддизм полягає не у вірі в Бога, а на просуванні шляхом Будди. І не має значення, чи цього шляху навчає жива людина, чи робот, бо це може робити навіть дерево чи камінь».
фінансово.
Щиро дякуємо!
