Ми діти вільної Церкви

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 вересня

Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці, — каже сьогодні апостол Павло (Гал 4,28). Адже й Церква не тільки була неплідною, як Сара, і не тільки, подібно до останньої, стала багатодітною згодом, але стала народжувати в однаковий з нею спосіб. Справді, як Сара стала матір’ю не за природою, але за обітницею Божою (див. Бут 18,10), так само і в нашій справі відкуплення природа не відіграє жодної ролі.

Отож, божественні слова, які виголошує священнослужитель, знані віруючим, і тільки вони відтворюють та відроджують того, який хреститься у купелі, ніби в материнському лоні. Отож, якщо ми є діти неплідної, то водночас ми вільні (…).

Проте й Сара була неплідною, такою ж була Церква — поганська. Помічаєте, як в усьому має місце перетворення? Подібно до жінки, яка, не народжуючи в молодості, стала матір’ю в похилому віці, так і Церква поганська стала народжувати, коли настало здійснення часів. Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радості й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої (Іс 54,1), — називаючи цим іменем Церкву. Cправді, остання раніше не знала Бога, але коли пізнала, то перевершила своєю багатодітністю синагогу.

Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної (Гал 4,31). Цими словами апостол намагається показати: те, що здійснилося, не було новим явищем, але було перетворено Богом віддавна. Отож, який сенс тим, які вибрані вже багато століть тому і які отримали свободу, добровільно накладати на себе кайдани раба? Тому й Павло наводить іншу причину, яка переконує їх твердо дотримуватися догматів віри.

Хіба ви самі визволили себе, що знову прагнете під колишнє панування? Христос відкупив вас, − хіба хтось інший заплатив за вас ціну викупу? Бачите, скільки засобів використовує апостол, щоб відхилити їх від помилкового юдейського способу мислення?

По-перше, він показує, що людям, які скинули кайдани рабів і стали вільними, цілком нерозумно знову ставати рабами. По-друге, він дає їм зрозуміти, що, зневажаючи визволителя, а, люблячи поневолювача, вони будуть невдячними та жорстокими щодо свого благодійника. По-третє, він переконує, що це вже й неможливо, оскільки закон втратив свою силу після того, як інший одного дня відкупив всіх нас у нього назавжди.

св. Йоан Золотоустий

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com