Роздуми над Першим читанням на понеділок ХХVІ Звичайного тижня, рік І
Надійшло таке слово Господа Воїнств: «Так каже Господь Воїнств: Я ревную Сіон великими ревнощами, з великим гнівом Я його ревную.
Так каже Господь: Я повернусь до Сіону і житиму серед Єрусалиму. Єрусалим назветься містом Істини, а гора Господа Воїнств – горою Святості.
Так каже Господь Воїнств: Знову сидітимуть літні чоловіки й жінки на майданах єрусалимських, кожне з палицею у руці з-за довгого віку. І по майданах міських буде повно маленьких хлопців та дівчаток, які гратимуться по майданах.
Так каже Господь Воїнств: Як це здаватиметься неможливим у ту пору в очах решти цього люду, то хіба ж воно буде неможливим і в Моїх очах? – слово Господа Воїнств.
Так каже Господь Воїнств: Ось Я спасу народ Мій з країни сходу й з країни заходу сонця. Я приведу їх, і вони житимуть серед Єрусалиму; вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом в істині й справедливості».
Зах 8,1-8
Далі слухаємо пророка Захарію. У восьмому розділі зібрані кілька його пророцтв про майбутнє Ізраїля, і особливо міста Єрусалима, що стоїть на горі Сіон. Всі пророцтва щастя, радості, миру. Аж багатьом це здається неможливим… Ідеаліст, екзальтована людина, відірвана від землі людина цей пророк!
Так, політичні сили не можуть гарантувати такого майбутнього. Пора би цього навчитися. Таке майбутнє можливе завдяки Богу. Коли відновиться Його храм, коли все місто преобразиться.
Мати позитивне бачення майбутнього, Божого майбутнього, навіть якщо сьогодення не надихає оптимізмом. Господь хоче нашого щастя.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія