Продовжуючи роздуми про Діяння Апостолів, Святіший Отець звернув увагу на те, що Церква — це не твердиня, а намет, здатний розширюватися, щоби всі могли увійти до нього.
«Просімо у Господа, — закликав Святіший Отець, — щоб посилив у всіх християн, особливо в єпископів і пресвітерів, прагнення та відповідальність сопричастя». Таким закликом Папа Франциск підсумував свою катехезу, виголошену під час загальної аудієнції в середу, 23 жовтня 2019 р. На ній була мова про так званий Єрусалимський апостольський собор, повідомляє Vatican News.
Подорож Божого слова
Святіший Отець розпочав із того, що святий Павло після зустрічі з Ісусом, яка його перемінила, був прийнятий Єрусалимською Церквою і почав проповідувати Христа. Але через неприхильність із боку деяких її членів мусив відійти і повернувся на батьківщину в Тарс. Там пізніше його розшукав Варнава, залучивши до тривалої подорожі Божого слова.
«Книгу Діянь Апостолів, яку коментуємо під час цих аудієнцій, — мовив Папа, — можна назвати “Книгою тривалої подорожі Божого слова”: Боже слово звіщалося і звіщалося повсюди. Ця подорож розпочалася внаслідок жорстокого переслідування, яке замість того, щоб зупинити євангелізацію, стало нагодою розширити ниви для сіяння доброго зерна Божого слова. Християни не лякаються. Вони змушені втікати, але втікають вз Божим словом, яке потрохи всюди сіють».
Не твердиня, а намет
Святі Павло й Варнава прибули до Антіохії, де протягом року навчають і проповідують серед юдеїв. Місто стає центром місіонерської діяльності завдяки проповіді цих двох євангелізаторів, що розпалюють серця віруючих. Саме тут, в Антіохії, вперше вжито слово «християни».
«З Діянь Апостолів випливає природа Церкви, яка є не фортецею, а наметом, здатним розширюватися, щоб усі змогли ввійти, щоби всім дати доступ. Церква або виходить назовні, або не є Церквою. Або вона в дорозі й постійному розширенні простору для всіх, або не є Церквою», — сказав Святіший Отець. Йому прикро бачити церкви із зачиненими дверима, бо це є «поганим сигналом», сказав Папа.
Виклик відчинених дверей
Але, як зауважив далі Наступник святого Петра, такий підхід породжує труднощі. В цьому разі двері Церкви відчиняються для язичників. Апостоли проповідували серед юдеїв, але до дверей спільноти почали стукати погани. Й це викликало неабиякі суперечки: дехто з юдеїв стверджував, що для спасіння ті повинні спершу стати юдеями, тобто прийняти обрізання і Мойсеїв закон, а вже опісля — хрещення. Павло й Варнава передали справу на суд апостолів і старших у Єрусалимі, де відбулася подія, яку називають Першим Собором в історії Церкви — так званий Єрусалимський Собор.
Відбувся, отже, розгляд «дуже делікатного богословського, духовного та дисциплінарного питання», тобто взаємин між вірою в Христа та дотриманням Мойсеєвого закону. Вирішальними під час собору стали промови святих Петра та Якова, званих «стовпами Церкви», які закликали не зобов’язувати язичників до обрізання, а лише вимагати відкинути ідолопоклонство й усі її вираження. Дискусія привела до «спільного шляху», й це рішення було ратифіковане так званим апостольським листом, посланим до Антіохії.
Церковний метод
«Єрусалимська асамблея проливає важливе світло на те, як треба долати розбіжності й шукати “істину в любові”. Вона нагадує нам, що церковний метод для вирішення конфліктів ґрунтується на діалозі, що складається з уважного й терпеливого слухання та розпізнавання у світлі Святого Духа. Саме Святий Дух допомагає нам подолати замкненість і напруження та трудиться у серцях, щоби вони в істині та добрі досягли єдності», — підсумував Папа. Це допомагає нам зрозуміти, в чому полягає синодальність: у слуханні Святого Духа, без якого йтиметься лише про дискусійний клуб чи парламент.
«Просімо у Господа, — закликав Святіший Отець, — щоби посилив у всіх християн, особливо, в єпископів і пресвітерів, прагнення та відповідальність сопричастя. Нехай же допомагає нам жити діалогом, слуханням і зустріччю як з братами у вірі так і з далекими, щоб відчувати смак та виявляти плідність Церкви, покликаної бути в кожній епосі “радісною матір’ю” багатьох дітей».
фінансово.
Щиро дякуємо!
