Перекладу Біблії чекають ще 3700 мов світу

У нинішньому світі налічується близько 7100 мов, із яких понад 3700 (включно з мовами жестів) ще не мають жодного перекладу Святого Письма.

Різноманітність перекладів Біблії може бути дуже корисною для збагачення та поглиблення нашого розуміння Святого Письма. У цьому переконаний німецький богослов Александер Маркус Швайтцер, який висловив свої думки щодо викликів, пов’язаних із перекладами Біблії. Інтерв’ю з ним було опубліковане на сайті Екуменічної Ради Церков з нагоди нещодавнього міжнародного Дня перекладу. Його започаткувала ООН у літургійний спомин святого Єроніма, який переклав Святе Письмо з оригінальних текстів на латинську мову, повідомляє Vatican News.

Переклади Святого Письма

Папа Франциск, який нещодавно започаткував відзначення Неділі Божого слова, не раз нагадував, що читання Святого Письма вкрай необхідне у щоденному житті християнина. Однак не кожен вірний Христової Церкви має нагоду читати Біблію своєю рідною мовою, адже вона повністю перекладена лише 700 мовами. Окрім цього, є переклади деяких її частин на приблизно 1100 мов. На сьогоднішній день понад 1500 мов мають переклад усього Нового Завіту, а переклад вибраних книг — наприклад, Євангелій чи Псалмів — зроблений на приблизно 1.100 мов.

Праця над новими перекладами

Як зазначив Александер Маркус Швайтцер, незважаючи на те, що переклад цілої Біблії вимагає великої та тривалої праці, часто протягом багатьох років, — дякувати Богові, кожного року публікується близько сотні перекладів новими мовами. Серед перекладів цілої Біблії, здійснених минулого року, є діалекти та мови, якими розмовляють в Уґанді-Кенії, Ботсвані, Індонезії та Індії. А Новий Завіт був перекладений діалектами та мовами Філіппін, Еритреї, Індії та М’янми. Протягом 2018 року біблійні товариства у світі посприяли перекладам на 66 мов, якими розмовляють близько 440 мільйонів людей.

Виклики перекладу і публікація нових перекладів

Переклад Біблії, наголосив німецький богослов, стикається з викликами на різних рівнях. Насамперед ідеться про культурний виклик, адже іноді певні реалії Вибраного народу нелегко перекласти поняттями іншої мови. Тому перекладачі змушені докладати чималих зусиль, щоби зберегти культурну основу семітського народу, яка становить основу Святого Письма, і водночас передати суть тексту так, щоб вона була зрозумілою для народу, який належить до зовсім іншої культури.

Після перекладу біблійного тексту на нову мову настає інший етап — його публікація, здійснення якого також потребує багато часу та праці.