Роздуми над Божим словом на вівторок ХХХІ Звичайного тижня, рік І
Рим 12,5-16
Хоча ми і численні, та одне тіло в Христі, кожен один одному член. Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає — у простоті; хто головує — дбайливо; хто милосердиться то з радістю. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте. Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.
Хто буде сперечатися з тим, що Ісус Христос запрошує нас любити одне одного? Навіть діти скажуть, що гарно бути добрими одне до одного. Та самого знання замало — необхідні справи. Тому в сьогоднішньому першому читанні апостол Павло дає нам кілька практичних порад. Ось одна з його пропозицій: «Пошаною один одного випереджайте».
Та що це означає — «випереджати пошаною»? Згадай ситуації, коли тобі доводилось висловлювати комусь своє співчуття. У таких ситуаціях ти, мабуть, обіцяв скорботному свою молитовну підтримку, говорив про те, який слід у твоєму житті залишив покійний. «Я ніколи не чув, щоб він скаржився на погане самопочуття». «Щоразу коли вона приймала Святе Причастя, у неї була така осяйна усмішка».
Коли ділимося такими спогадами, то в серцях близьких запалюється вогник радості, із присмаком смутку, та все ж таки радості. Водночас можемо жалкувати, що не встигли сказати ці слова людині, поки вона була з нами. Тому не треба чекати на особливий випадок, щоб висловити свою вдячність, любов чи повагу. Робіть це завжди, за будьякої можливості, щедро й від душі!
Якщо ти вчитель, не бійся хвалити учнів: «Мені завжди цікаво слухати твої відповіді, бо ти не переказуєш прочитане, а переосмислюєш його». Мати може сказати дитині: «Твоя бабуся пече чудові пироги. Я дуже радію, спостерігаючи, як ти допомагаєш їй прикрашати випічку». Юнак може звернутися до свого молодшого брата: «Я знаю, що іноді ти буваєш сором’язливим. Але вчора мені сподобалось, як ти на вечірці допоміг новому гостю відчути себе комфортно в нашій компанії».
Підкреслюючи добрі вміння чи риси інших, ми перестаємо зациклюватися на собі та своїх проблемах. Саме так виглядає діяльна любов. Тому сьогодні будь чуйним і доброзичливим до ближніх. Придивися і знайди добре слово, яке когось змусить усміхнутися, — і зробить цей світ трохи кращим.
«Господи, допоможи мені сьогодні виявляти чуйність і повагу до інших людей. Відкрий мої очі та серце, щоб бачити у ближніх добро.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.