Віруючі мають бути для Рима немовби рікою, що плине з храму і напуває ціле місто, — сказав Франциск до вірних Римської дієцезії.
У свято Річниці освячення Латеранської базиліки Святіший Отець подався саме до цього храму, який є кафедральним для Рима. Там на нього чекали представники всіх парафій Вічного Міста, пише Vatican News.
Ніхто не приречений залишитись без Бога
«Ніхто, хоч би якими були рани, завдані злом, не приречений на цій землі назавжди бути віддаленим від Бога», — наголосив Папа Франциск. Він проповідвав під час Святої Меси, яку 9 листопада 2019 р. очолив у кафедральному соборі Римської дієцезії — латеранській базиліці св.Йоана. В день літургійного свята на честь річниці освячення цього храму Єпископ Рима зустрівся з особами, залученими в душпастирську працю на теренах дієцезії, щоби вручити апостольський мандат так званим «душпастирським командам». Вони, об’єднуючи священників, богопосвячених і мирян, покликані служити серед молоді, хворих, похилих віком, убогих та сімей.
Радість Матері-Церкви
Обравши три речення з біблійних текстів, які пролунали під час Святої Меси, перше з них Папа присвятив усій дієцезальній спільноті. Йдеться про стих із респонсорійного псалма: «Ріка та її канали звеселяють місто Боже». За словами Папи, християни, що живуть у цьому місті, є «немовби рікою, що випливає з храму», несучи слово життя та надії, спроможне «оросити пустелі сердець».
«Важливо, щоб водяний потік випливав із храму та прямував до земель, що виглядають непривітними. Місто не може не радіти, коли бачить християн, які стають радісними благовісниками, рішучими в тому, щоб ділитися з іншими скарбами Божого слова, викладатися задля спільного добра. Й земля, що здавалася назавжди приреченою на посушливість, виявляє надзвичайний потенціал: перетворюється в сад із вічнозеленими деревами та цілющими плодами», — сказав Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Римська Мати-Церква зазнає відради, знову бачачи слухняність і мужність своїх дітей, сповнених ентузіазму на цю нову пору євангелізації».
Мудрі будівничі
Священикам Папа присвятив слова з читання з Першого послання до коринтян: «Ніхто не може покласти іншої основи, крім уже покладеної, а нею є Ісус Христос». Завдання священика — допомагати громаді стояти в ногах Господа й слухати Його слово, захищати основи духовної будівлі, обороняти спільноту від хижаків. Потрібно бути, як і святий Павло, «мудрими будівничими», які добре усвідомлюють, що будь-яка інша основа, крім Євангелія, може принести певний успіх і безпосередню віддачу, але «невідворотно наразить на крах, на падіння всієї духовної будівлі».
Господня провокація
«Зруйнуйте цей храм — і за три дні Я підніму його». Ці Христові слова з Євангелія від Йоана, про вигнання торговців і міняйл із храму, Папа присвятив «душпастирським командам». Він зазначив: щоби спонукати людину до радикальних змін, Бог іноді «діє дуже рішуче» й провокаційно.
Згадана євангельська подія відбулася у Дворі язичників, доступному для неюдеїв. Бог же бажає, щоб його святиня була домом молитви для всіх народів. Очищення храму, довершене Ісусом, було необхідним, щоб Ізраїль наново відкрив своє покликання «бути світлом для всіх народів». «Ісус знає, що ця провокація дорого йому обійдеться», — зауважив Святіший Отець, додавши, що на запитання: «Яке знамення покажеш нам, що таке Ти робиш?», Христос відповів: «Зруйнуйте цей храм — і за три дні Я підніму його».
Тож звертаючись до осіб, покликаних допомагати в душпастирстві, Єпископ Рима нагадав, що їхнє завдання — допомагати своїм спільнотам і душпастирям «досягати всіх мешканців міста», визначаючи нові шляхи для того, щоб «зустрічати тих, які далекі від віри та від Церкви». Й у цьому служінні треба пам’ятати про те, що «немає такого людського серця, в якому Христос не хотів би і не міг відродитися». Ми часто руйнуємо «Божий храм, який є всередині кожного з нас», але «Господеві вистачає трьох днів», аби його відбудувати.
«Часто в таємничий, але реальний спосіб, Господь відкриває у серцях нові щілини, прагнення істини, добра й краси, що приготовляють місце для євангелізації», — підсумував Папа. Хоч іноді й трапляються недовіра та ворожість, на потрібно допускати, щоб вони нас блокували. Потрібно зберігати переконаність у тому, «що Богові достатньо трьох днів, щоби воскресити свого Сина в серці людини».