Роздуми над Божим словом на урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до Діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж Діви було Марія. Ввійшовши до Неї ангел, сказав Їй: «Радуйся, благодатна, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками». Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел Їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось Ти зачнеш у лоні й вродиш Сина й даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька, і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця». А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли Я не знаю мужа?» Ангел, відповідаючи, сказав Їй: «Дух Святий зійде на Тебе й сила Всевишнього Тебе отінить; тому й Святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось Твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога». Тоді Марія сказала: «Ось Я Господня слугиня: нехай зо Мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від Неї.
Лк 1, 26–38
Кожна жінка, яка носила під серцем дитину, знає, що це вимагає багато смирення й віри. Те, що відбувається з нею в цей період, майже неможливо контролювати. Зароджується нове життя. І вона віддає своїй дитині всю любов і підтримку. Але тільки покладаючись на Бога, вона може дати новому життю змогу вирости самим собою, особистістю, яка шукає волі Творця.
Вшановуючи сьогодні Пресвяту Діву, згадаймо Її глибоку віру та смирення. Не розуміючи до кінця Божого Задуму, Вона довірилася Господу й на ангельське запрошення стати Матір’ю Месії сказала: «Так». Симеон сповістив, що меч прошиє Її душу (пор. Лк 2,35). Так воно і сталося. Діва Марія явно не була «тепличною квіткою»! Усе земне життя Ісуса Вона дбала про Нього, стерпіла Його розп’яття і смерть, і залишалася вірною Богові аж до кінця.
Марія — не утопічний приклад досконалої віри, а реальний, тому Вона може багато чого навчити й нас. Як і Марія, ми покликані нести Христа у цей світ. Як і Вона, зазнаємо труднощів і страждань. І в цих ситуаціях можемо чинити так, як Марія: довіритися Богові й надіятися, що Він подбає про нас, якщо наші серця будуть відкритими на Його слово. На шляху віри Непорочна завжди супроводжуватиме нас своєю любов’ю та материнською опікою. Святий Йоан Марі Віанней сказав: «Серце Марії так сильно повне любов’ю до нас, що серця всіх інших матерів, разом узятих, порівняно з Її серцем, — це тільки шматочок льоду».
«Ісусе Христе, дякую за Твою Пресвяту Матір! Силою Твого Духа допоможи мені наслідувати Її чесноти і кликати Її в скрутні хвилини.»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
