Об’єднані одним словом

 Роздуми над Божим словом на вівторок ІІ тижня Адвенту

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу  вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих».

Мт 18, 12-14

Євангельські уривки Літургії ІІ тижня Адвенту можна об’єднати одним словом: милосердя.

Сьогоднішнє Євангеліє представляє образ Месії як доброго Пастиря, який шукає одну-єдину загублену овечку. Шукає довго, наполегливо, не заспокоюється, поки не знайде. Не зупиняє його те, що він має ще 99 овець. Чи мав би Він перейматися однією загубленою, адже ще має аж 99?.. Добрий пастир шукає її, бо співпереживає їй, знає, що навіть як вона сама собі винна, то допомогти собі не може.

Милосердя Боже — це зворушення Його серця, найглибше співпереживання людині, яка страждає. Душу людини, яка впала в гріх, можна справді порівняти з загубленою овечкою, яка залишилась сама, відділена від отари і пастиря, що могли захистити її від дикого звіра, яким є диявол. Ми можемо не відчувати, чим нам справді загрожує гріх, не відчувати, як сильно береже нас опіка Божа від того, що може зробити з душею диявол. Подивімося на нашого Господа зараз очима віри як на Доброго Пастиря, який неустанно шукає грішні душі. Згадаймо себе, як ми боролися з тяжким гріхом та як отримали радість серця, коли Господь пробачив нам через служіння Церкви в Таїнстві Сповіді…

Можливо, зараз ми серед 99 овець, які не потребують навернення, — але це не применшує радості, коли дивимося на нашого Доброго Пастиря, що шукає кожного грішника з особливою любов’ю. Шукаймо разом з Ним, молитвою і постом, які жертвуємо за грішників. Добрим словом, що додає надії людям, які втратили надію і віру; тим, хто зневірився. Добрим учинком, що допоможе Доброму Пастирю знайти цю душу.