Що ми про нього знаємо? Це — найвідоміший адвентовий григоріанський літургійний спів.
Найвідоміший — це точно. Тобто без усяких там «один із». Абсолютно, стовідсотково «най-най», повна гегемонія.
Адвентовий — тут теж без сумнівів. Хоча ні: майже без сумнівів, бо на Різдво його теж виконують. Європа в цьому питанні неперебірлива, і багато співів, разом із цим, використовуються в обидва періоди.
Григоріанський — з цим уже гірше. Є певні підозри, хоча більшість рис, притаманних григоріанському хоралу, тут наявні.
Те ж саме, навіть більшою мірою, можна сказати про літургійність. Ніби теж усі потрібні ознаки є — але й сумнівів не бракує.
Історія цього гімну дуже туманна. Слова його були написані, як стверджують дослідники, десь у проміжку між XII та XV століттями (однак є мова і про IX століття), хоча вперше їх опублікували в кельнському «Psalteriolum Cantionum Catholicarum» 1710 року. Це було вже сьоме видання цього збірника піснеспівів, тобто в попередніх шести його не було. Тривалий час місцем першої публікації вважалася Португалія, але потім виявилося, що посилання на лісабонський Месал було містифікацією англійських дослідників середини ХІХ ст. Авторство станом на сьогодні приписують французьким францисканцям (про це — далі).
1844 р. гімн потрапив у величезну збірку «Tesaurus Hymnologicus» німецького дослідника Германа Адальберта Даніеля, і саме з цієї книги його почерпнув Джон Мейсон Ніл, перекладач із латини та греки, автор численних гімнів, англіканець, який ввів його в обіг своєї церкви й переклав англійською. Відтоді й почалася тріумфальна хода цього гімну — по Британії, Новому континенту та по англомовних країнах.
Текст гімну базується на славнозвісних 7 адвентових «О-антифонах» папи Григорія Великого, але парафразовані вони надзвичайно довільно. До того ж, із невідомих причин наявні всього 5 стовпчиків, тобто 2 взагалі викинули. Порядок їх теж переплутаний: 7-3-5-4-2. Загалом є кілька латинських версій тексту, але при перекладі ми дотримувалися саме цього варіанту, з першої публікації.
Саме в англійському варіанті текст зустрівся з мелодією, яку зараз знає увесь світ. Мелодію цю зараз приписують французьким францисканцям і датують XV століттям: 1966 року Мері Беррі, британська музикознавиця, знайшла її у французькому рукописі XV століття. Проте зауважимо, що мелодія у французів була до абсолютно іншого тексту.
У відомому нам поєднанні тексту й мелодії гімн уперше був надрукований 1865 року в збірці «Hymns Ancient and Modern», причому одразу в обох мовних версіях — латинській та англійській.
Англійський автор перекладу повністю зберіг метрику оригіналу. Нам довелося метрикою пожертвувати, це продиктовано різницею між латиною та українською. Проте мелодичний рисунок ми зберегли повністю, на противагу, наприклад, німецькому перекладу, в якому є один додатковий склад у третій строфі. Це означає, що порівняно з оригінальною мелодією рисунок залишився незмінним, за винятком ліг.
Гімн був надзвичайно популярним в адептів Оксфордського руху; саме звідти він потрапив і в Римську Церкву. Не останню роль у цьому процесі зіграли латинська мова, католицьке походження тексту, елементи григоріанської мелодики. В Римо-Католицькій Церкві цей спів досить довго не мав — із кількох причин — літургійного статусу; але про це надто довго розповідати. Цікавих відсилаємо до циклу «ProMusica», в якому згодом (бо цикл тільки розпочато) це питання буде обговорене.
Не будемо більше тягнути. Представляємо тим, хто ще не здогадався: гімн «Veni, veni Emmanuel».
Охочі можуть знайти у YouTube сотні відеороликів з цим співом: латиною, англійською, німецькою, іспанською та іншими мовами. Наполегливо рекомендуємо вам свіженький відеоролик хору київського кафедрального хору «Inspiratum» — не пожалкуєте.
Англійці мають кілька перекладів «Veni» (один із них — славнозвісний «O come, O come, Emmanuel»), німці — чотири переклади і ще кілька парафраз; не бракує перекладів також іншими мовами. А ось переклад українською, публікується вперше.
1.Емануїле, о, скоріш прийди,
Ізраїля з ярма освободи!
Народ Твій стогне у вигнанні, –
Зійди, Син Божий, в падоли земні!
Приспів:
Радій, радій, Ізраїлю, радій:
Рождається тобі Спаситель Твій!
2.Прийди, Єссея паросток, прийди,
Свій люд нещасний виведи з біди!
З ворожих вирви нас пазурів,
З безодні возведи нас, злидарів!
3.Прийди, прийди, о Сходе з висоти,
Тих, що Тебе чекають, освіти!
З нічної хмари світ цей звільни,
Похмурий морок смерті розжени.
4.Зійди, о ключ Давидів, з вишини
В Небесне Царство двері відчини,
Безпечну путь до нього вкажи,
Від шляху зла свій люд убережи.
5.Прийди, прийди скоріш, о Адонай,
Який ласкаво на горі Синай
Закон народу вишній свій дав,
У славі вічній перед ним постав.
Тепер головне: Є СМІЛИВЦІ ОЗВУЧИТИ? Чекаємо на відео, щоб опублікувати їх на сайті Підкомісії у справах літургійної музики.
фінансово.
Щиро дякуємо!
