Ватикан

Папа: «Церква має ініціювати процеси, а не займати місце!»

21 Грудня 2019, 17:11 642

У світі, що змінюється, Римська курія також змінюється, але не для того, щоб «слідувати за віяннями моди».

Церква переживає розвиток і зростання з перспективи Бога. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи в суботу, 21 грудня 2019 року, своїх найближчих співробітників — Римську курію, центральний орган управління Церкви. Її працівники зібралися в Клементинській залі Апостольського палацу, щоб обмінятися різдвяними побажаннями зі Святішим Отцем. Привітання йому від імені присутніх склав кардинал Анджело Содано, декан Колегії кардиналів, повідомляє Vatican News.

Франциск звернув увагу на те, що вся Біблія складається з розповідей про початки нових шляхів та про поновні відправлення. Саме тому, за його словами, кардинал Генрі Ньюмен, один із новопроголошених святих, говорячи про «зміни», мав на увазі «навернення».

Глава Церкви запросив слухачів прислухатися до переконання, яке супроводить усі його повчання: що епоха, в якій живемо, «не є просто епохою змін, але зміною епох». У такому контексті «здоровим наставленням» є сміливо та з розпізнаванням підходити до «викликів теперішнього часу», замість того, щоб піддатися «зручній інертності» — мовляв, краще залишити все таким, як воно є.

«Часто трапляється так, що всі зміни обмежуються новим одягом, а по суті все залишається таким, як було», — сказав Папа. Він процитував італійського письменника Джузеппе Томазі ді Лампедуза: «Якщо хочемо, щоб усе залишилося так, як є, потрібно, щоб усе змінилося».

Переходячи до роздумів про реформу Курії, Святіший Отець підкреслив: ніколи не йшлося про те, щоб поводитися так, ніби досі нічого не існувало. Він завжди казав «цінувати все те добре, що було зроблено протягом складної історії Курії».

«Історію, — сказав він, — необхідно цінувати для того, щоб будувати майбутнє з міцними основами, яке має коріння та може бути плідним. Пам’ять не є статичною. Вже зі своєї природи вона включає рух».

У цьому контексті Папа згадав про деякі нововведення в організації структури курії, як от створення третього відділу Держаного секретаріату, що присвячений персоналові на дипломатичній службі, чи зміни, які стосуються структури деяких дикастеріїв і «стосунків між Римською курією та місцевими Церквами». Але треба підкреслити, на що зверталося увагу вже в часи понтифікатів Йоана Павла ІІ та Бенедикта XVI, що сучасний світ, який вже не є настільки свідомим Євангелія, як ву минулому, вимагає глибокої реструктуризації історичних дикастеріїв та створення нових.

Згадуючи про Конгрегації віровчення та євангелізації народів, Святіший Отець зазначив: коли вони були створені, «тривала епоха, коли було легше розрізнити між двома доволі чітко визначеними гранями: з одного боку — християнський світ, а з іншого — той, який потрібно євангелізувати». «Тепер така ситуація вже перестала існувати. Народи, які ще не прийняли Євангельську благовість, не живуть виключно на західних континентах, але проживають повсюди, особливо у величезних урбаністичних скупченнях, які вимагають особливого душпастирства, — сказав він. — У великих містах потрібні інші “карти”, інші парадигми, що допоможуть нам переглянути наш спосіб думання та наші підходи».

Спонукою зміни ватиканських інституцій є оновлення Благовісті. Звичаї, стилі, розпорядок, мова — як стверджувалося вже в Апостольському напоумленні «Evangelii gaudium», — мають бути «відповідним каналом євангелізації сучасного світу», а не «предметом самозбереження». Відповіддю на таку потребу є, наприклад, створення Дикастерію в справах комунікації — органу, що увібрав у себе всі ватиканські медіа, які раніше діяли відособлено. Це зроблено не задля простого «координаційного згрупування», але для «гармонізації», щоби змогти запропонувати «кращі послуги» у «значною мірою цифровій культурі».

 

 

Схожа доля, як зауважив Святіший Отець, спіткала Дикстерій служіння цілісному людському розвиткові. Він був створений для того, щоб зробити послідовнішою та зосередженішою працю, яка раніше була розподілена між Папськими Радами «Справедливість і мир», «Cor Unum», Душпастирства мігрантів і Душпастирства охорони здоров’я. Говорячи про виклики в цій сфері, він наголосив:

«Церква, отже, покликана нагадувати всім про те, що не йдеться лише про соціальні питання чи про мігрантське питання, але про людей, про братів і сестер, які сьогодні є символом усіх, кого глобалізоване суспільство відкидає немов непотріб. Вона покликана свідчити, що для Бога ніхто не є “чужинцем” чи “відкиненим”. Вона покликана пробуджувати сумління, приспані байдужістю».

Папа підкреслив, що серед «великих викликів» та «необхідного пошуку рівноваги» важливо, щоби Церква, а в першу чергу — Римська курія, звернула свій погляд на людство, в якому всі є «дітьми одного Отця». Процес великих перемін важкий, а тому потребує поступовості й передбачає можливість «людської помилки». З цим непростим історичним викликом завжди пов’язана також «спокуса прив’язуватися до минулого», навіть і під оновленими формулюваннями, бо воно здається «безпечнішим, відомим і менш конфліктним».

«Слід остерігатися спокуси закам’янілості. Тієї зашкарублості, що народжується зі страху перед змінами та закінчується вкриванням частоколом і перешкодами терену спільного добра, перетворюючи його в мінне поле некомунікабельності та ненависті. Ніколи не забуваймо про те, що за кожною закам’янілістю приховується порушення рівноваги», — наголосив Святіший Отець. Курія не є «тілом, відірваним від дійсності», але «живим тілом, живим настільки, наскільки цілісно живе Євангелієм».

Свої роздуми Глава Церкви завершив словами кардинала Мартіні з його останнього інтерв’ю, сказаними за кілька днів до смерті:

«Церква відстала десь на двісті років. Чому ж вона не пробудиться? Боїмося? Маємо страх замість відваги? Все-таки, основою Церкви є віра. Віра, довіра, мужність… Тільки любов перемагає втому».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: