Роздуми над Божим словом на 10 січня
Ісус у силі Духа повернувся в Галілею, і чутка про Нього рознеслася по всій околичній країні. Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі Його хвалили. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. Йому подано книгу пророка Ісаї і, розгорнувши книгу, Він натрапив на місце, де було написано: «Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав. Послав Мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий». А згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на Нього. І Він почав до них говорити: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших». Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: «Чи ж він не син Йосифа»?
Лк 4, 14–22
Звісно ж, Ісус Христос промовив ті слова про себе. Але чи можеш ти повірити, що про тебе можна сказати це саме? Кожен, хто охрещений в ім’я Триєдиного Бога, отримав дар Його Святого Духа. Незалежно від того, чи ти це відчуваєш, чи розумієш, чи усвідомлюєш, — Святий Дух на тобі!
То що ж із цим робити? Після того, як перестанеш дивуватися, замало буде сидіти склавши руки й насолоджуватися цим великим щастям. Ісус Христос прийшов для того, щоби прокласти нам шлях до Царства Небесного, туди, де будьяка сльоза буде витерта, а кожна неприємність забута. Глухі почують добру звістку про Божу любов, сліпі побачать Його Присутнього. Поневолені гріхом будуть визволені, а спраглі миру отримають його.
Все це звучить дуже добре, чи не так? Але такі глобальні зміни не відбуваються за помахом чарівної палички. Царство Боже поширюється, коли наші серця змінюються. Коли ми, носії Святого Духа, любимо одне одного, як Він любить нас, коли робимо для інших те, що Бог робить для нас.
Може прийти спокуса, що ти зовсім не надаєшся для цього завдання, але Бог — іншої думки. Саме тому Він дарував тобі свого Святого Духа. Коли навчишся слухати Духа і йти за Його натхненням, то перестанеш боятися власної недосконалості. А зростаючи у вірі та в довірі до Бога, бачитимеш дедалі більше знаків Його дії у своєму житті.
Думка про те, щоб жити у Святому Дусі, може здаватися нам недосяжною, та насправді це не так уже й складно. Він — Той самий наполегливий, але тихий голос, який лунає у твоїй голові, закликаючи пробачити твого ближнього. Він торкається твого плеча, вказуючи на самотнього сусіда. Це Він дере у твоєму горлі, коли збираєшся сказати щось недоречне або образливе. Щоразу, коли реагуєш на один із таких знаків, ти вмуровуєш іще один камінь у фундамент Царства. Більше того: роблячи так, ти будуєш насправді міцну основу для власного життя, закладаєш фундамент миру і впевненості в Дусі, який живе в тобі.
«Ісусе, допоможи мені сьогодні відчути присутність Твого Духа і піддатися Його керуванню.»
Пс 118(119), 31-37:
Я пристав міцно до Твоїх свідоцтв; о Господи, не дай мені осоромитися!
Дорогою велінь Твоїх я поспішатиму, бо Ти пошириш моє серце.
Навчи мене, о Господи, дороги установ Твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
Дай мені розум, і я берегтиму закон Твій, зберігатиму його всім серцем.
Настав мене на стежку велінь Твоїх, у ній бо моя втіха.
Нахили моє серце до Твоїх свідоцтв, а не до наживи.
Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Підживлюй мене на Твоїй дорозі!
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
