Папа: без співчуття той, хто дивиться,  — не бачить!

Недоторканність і гідність людського життя на всіх етапах, зокрема на термінальній стадії, були в центрі уваги роздумів, якими Святіший Отець поділився під час аудієнції для Конгрегації віровчення.

«Християнська доктрина не є закам’янілою системою, замкненою в собі, ані ідеологією, що змінюється зі зміною пір. Це динамічна дійсність, яка, залишаючись вірною своїй основі, оновлюється з покоління в покоління та відображається в обличчі, тілі та імені — Ісусі Христі Воскреслому». Так говорив Папа Франциск, промовляючи в четвер, 30 січня 2020 р., до учасників пленарної асамблеї Конгрегації віровчення, повідомляє Vatican News.

Приймаючи очільників, співробітників та членів цієї конгрегації, Глава Церкви насамперед подякував їм за працю «на служінні Вселенській Церкві, допомагаючи Єпископові Рима та єпископам у світі» у вирішенні питань, що стосуються віри і моралі.

Сучасний контекст

Беручи до уваги той факт, що «передавання віри вимагає рахуватися з її адресатом», Святіший Отець перейшов до теми цьогорічної пленарної асамблеї. Вона стосувалася турботи про людей у критичних і термінальних стадіях життя. За словами Папи, нинішній суспільно-культурний контекст поступово підриває «усвідомлення того, що робить цінним людське життя». І його дедалі частіше оцінюють із погляду ефективності й корисності, вважаючи «непотребом» чи «негідним» те життя, яке не відповідає згаданим критеріям.

«У цій ситуації втрати істинних цінностей забувають також невідкладні обов’язки солідарності й людського та християнського братерства. Насправді ж суспільство заслуговує на характеристику “цивілізованого” тоді, коли розвиває антитіла проти культури відкинення немов непотребу, якщо визнає недоторкану цінність людського життя, якщо солідарність у ньому практикується та зберігається як основа співіснування», — наголосив Папа.

Дивитися і бачити

Святіший Отець зазначив, що коли «до дверей нашого життя» стукає хвороба, ми відчуваємо потребу мати поруч когось, хто «подивиться нам у вічі, триматиме нас за руку, виявить ніжність». Тема опіки над хворими в критичних і термінальних стадіях нагадує Церкві про завдання «наново переписати» граматику опіки над людиною, яка страждає.

«Приклад Доброго самарянина навчає, що погляд серця потребує навернення, оскільки дуже часто той, хто дивиться, не бачить. Чому? Бо бракує співчуття», — сказав Папа, пояснюючи: «Без співчуття той, хто дивиться, не почувається включеним у те, що відбувається, й тому проходить обік; натомість той, хто має співчутливе серце, зворушується та почувається залученим, зупиняється і проявляє турботу».

Навколо хворого потрібно створити «справжню людську платформу стосунків», які не лише сприяють медичному лікуванню, але й відкривають на надію, особливо у крайніх ситуаціях, «коли фізична неміч супроводжується почуттєвим вичерпанням та духовною тугою».

Цінність і гідність у будь-якому стані

За словами Глави Церкви, саме підхід, побудований на стосунках, а не суто медичний, накладає обов’язок «ніколи нікого не покидати за наявності невиліковних недуг».

«Людське життя, з огляду на своє призначення для вічності, зберігає свою цінність і повноту гідності в будь-якому стані, також і в стані нестабільності й немічності, і як таке завжди заслуговує на найуважніше ставлення», — підкреслив Святіший Отець. Також він згадав добро, якому сприяють госпіси, де хворі мають змогу «з гідністю» прожити останній етап свого земного життя. «Сподіваюся, — додав він, — що вони й надалі залишатимуться місцями, де старанно застосовується “терапія гідності”, підтримуючи таким чином любов і пошану до життя»

Захищати святість Таїнств і скривджену гідність

Наступник св.Петра згадав про працю Конгрегації над оновленням приписів, які стосуються так званих delicta graviora (важких злочинів), що перебувають у компетенції цього відомства. Ці зусилля здійснюються задля оновлення законодавства, маючи на меті більшу ефективність процедур у світлі «нових проблем актуального суспільно-культурного контексту».

«Водночас, закликаю вас і далі з рішучістю виконувати це завдання, щоби зробити справжній внесок у сферу, в яку Церква безпосередньо залучена, щоб і надалі з усією суворістю та прозорістю захищати святість Таїнств і скривджену людську гідність, особливо найменших», — мовив Папа Франциск. Принагідно він згадав про нещодавно опублікований документ Папської Біблійної Комісії щодо фундаментальних тем біблійної антропології.