Ватикан

Богопосвяченість — це «бачити Боже спасіння»

02 Лютого 2020, 10:56 543

Просити в Бога «нового погляду», який вміє побачити благодать, шукати ближнього й надіятися. До цього заохотив богопосвячених Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в суботу, 1 лютого 2020 р.

«Очі мої побачили Твоє спасіння». Так сказав праведний Симеон, коли він взяв на руки Божого Сина, якого Марія та Йосиф принесли до храму. Ці слова лягли в основу роздумів, якими Папа Франциск поділився з богопосвяченими, які напередодні свята Стрітення Господнього зібралися в базиліці св.Петра. Свята Меса була відслужена з нагоди XXIV Дня богопосвяченого життя, повідомляє Vatican News. Літургії передував обряд благословення свічок і процесійна хода із запаленими свічками.

 

 

Вміти побачити суттєве

Як зауважив Святіший Отець, серед багатьох людей, присутніх того дня в храмі, лише Симеон побачив в Ісусі Спасителя. В «малій, слабкій і звичайній дитині» він побачив спасіння і, взявши Дитя на руки, відчув у вірі, що «в Ньому Бог сповняв свої обітниці». А тому сам Симеон міг «відійти в мирі», бо його очі «побачили благодать, що вартувала більше за життя».

«Також і ви, дорогі богопосвячені браття й сестри, — прості чоловіки й жінки, які побачили скарб, вартісніший від усіх володінь світу. Задля нього ви залишили такі цінні речі, як добробут чи створення своєї сім’ї. Чому ви так вчинили? Бо закохалися в Ісуса, побачили в Ньому все і, захоплені Його поглядом, залишили все інше. Богопосвячене життя є отим баченням. Воно означає бачити, що є вартісним у житті», — сказав Папа.

 

 

Спокуса світського погляду

Уміти «побачити благодать» — це відправна точка, сказав Папа. Озирнутися, переглянути свою історію і розгледіти в ній вірний Божий дар, не лише у великих моментах, але й у хвилинах слабкості. Бо спокусник «наполягає саме на нашій немічності», мовляв, «ти не став кращим за ці роки, не здійснив того, що міг, тобі не дозволили зробити те, до чого ти почувався здатним…» Побачивши, що «це частково є правдою», ми можемо піти за цими думками, ризикуючи загубити компас «Божої безкорисливості». Бог же «завжди нас любить», також і в нашій немічності; й коли зосереджуємо свій погляд на Ньому — «відкриваємося на прощення, яке нас оновлює, та утверджуємося Його вірністю».

«Бо над чернечим життям нависає ця спокуса: мати світський погляд. Це погляд, який перестає вбачати в Божій благодаті головне у житті й починає шукати якогось замінника: трохи успіху, трохи почуттєвої відради, чинити нарешті те, що хочу. Але якщо богопосвячене життя не обертається навколо Божої благодаті, то зосереджується на власному “я”. Втрачає порив, зручно вмощується і застоюється», — підкреслив Папа, зауваживши, що це провадить до пустослів’я і нарікання.

 

 

Правильний погляд на життя

Тож, за словами Наступника святого Петра, щоб «мати правильний погляд на життя», потрібно вміти, як Симеон, бачити «Божу благодать щодо нас». А для цього потрібно перебувати в близькості зі Святим Духом, про якого тричі згадується в цьому євангельському уривку. Симеон перебував у близькості зі Святим Духом, із Божою любов’ю. Так і богопосвячене життя, якщо буде стійким у Божій любові, то буде здатне побачити красу.

«Воно бачить, що убогість це не титанічні зусилля, а найвища свобода, яка дарує нам Бога і ближніх як справжнє багатство. Бачить, що чистота це не сувора безплідність, а життя задля любові без посідання. Бачить, що послух — не обмеження, а перемога над нашою анархією», — мовив Святіший Отець.

 

 

Жити, щоб служити

Побачивши смиренне немовля Ісуса, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили, Симеон називає себе слугою. Бо той, хто зосереджує погляд на Ісусі, як підкреслив Папа, «вчиться жити, щоб служити», а не чекає, коли інші розпочнуть. Він пускається на пошуки ближнього.

«А де є мій ближній у богопосвяченому житті? Насамперед, у власній спільноті. Треба просити про благодать уміти шукати Ісуса в братах і сестрах, яких ми отримали. Саме там починається практика любові: на тому місці, де живеш, приймаючи братів і сестер з їхніми злиднями, як Симеон прийняв простого й убогого Ісуса», — сказав Папа. Нині, коли чимало людей бачать в інших «лише перешкоди й ускладнення», є потреба в поглядах, які «шукають ближнього». Тож ченці та черниці, «які живуть, щоб наслідувати Ісуса», покликані приносити в світ Його погляд, який є «поглядом співчуття».

 

 

Очі, які надіються

Врешті, Святіший Отець звернув увагу на те, що очі Симеона побачили спасіння, бо очікували його, були очима, «які надіялися». Шукаючи світла, вони побачили «світло для світу». Це були «ветхі очі», але в них палала надія.

«Погляд богопосвячених не може не бути поглядом надії», — наголосив Папа. А щоб це було саме так перед лицем різних труднощів і невдач, потрібно, знову-таки, остерігатися спокуси світського погляду, «який анулює надію». Прикладом є Симеон і Анна, які, не зважаючи на похилий вік, перебували при храмі, вдень і вночі служачи Богові. «Ось у чому секрет: не віддалятися від Господа — джерела надії. Ми сліпнемо, якщо не дивимося на Господа щодня, якщо не споглядаємо Його у поклонінні», — сказав Святіший Отець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: