Сіль із джерел блаженств

Роздуми над Божим словом на V неділю Звичайного періоду, рік А

Ісус розпочав Нагірну проповідь із проголошення восьми блаженств. У них Він описав повноту християнського життя — якими мають бути Його учні. Сьогодні ми чуємо перші слова Господа, що детально пояснюють, як кожна спільнота віруючих може осягнути найвищі ідеали Божого Сина.

Насамперед, віруючі — це хтось, хто перебуває разом. Ісус наголошує на спільноті та звертається не до кожного зокрема, а до всіх разом: ВИ — сіль землі. Бути учнем Ісуса Христа означає бути разом з іншими навколо Нього. Недарма Ісус далі говорить про ціле місто, що стоїть на горі, та про світильник, який світить усім, хто в домі. Найбільші цінності та скарби Божого Царства християни отримують і передають разом, у спільноті учнів Ісуса Христа, перша з яких — це власна сім’я та рідний дім. Саме з таких сімей будується місто на скелі, тобто Церква, яка об’єднує і захищає всі сім’ї.

Одним з обрядів, через які приймали до спільноти Вибраного народу, був звичай натирати новонароджену дитину сіллю. Тільки у неволі Божий народ міг забути про такий обряд: При народинах твоїх, тоді як ти на світ з’явилась, ні пупця тобі не обрізано, ні водою тебе не обмито, щоб була чиста, ні сіллю не натерто, ані в пелюшки не повито (Єз 16,4).

Говорячи про сіль, неможливо забути про жінку Лота, яка стала стовпом кам’яної солі та пересторогою для інших поколінь. Сіль відділяє від зіпсуття і приєднує до спільноти віри. Праведний Лот з усією сім’єю вийшов із грішних міст, з околиць Содому і Гоморри. В дорозі їх вели ангели. Однак коли дружина Лота відвернулася від родини і скерувала свій погляд назад до зіпсуття світу, до грішних міст, то залишилась стояти посеред пустелі мертвим і нерухомим стовпом солі (Бут 19,1-29).

Сіль стала символом захисту від зла та зіпсуття. До наших днів залишається живим звичай екзорцизмування солі. Сіль очищала нездорові води і так забезпечувала життя для цілого міста та плодючість навколишніх земель. Що конкретно означає звернення Ісуса «ВИ — сіль землі», виразно видно також в історії пророка Єлисея. Мешканці міста [Єрихона] сказали Єлисеєві: «Положення цього міста гарне, як сам, пане, бачиш, та вода нездорова й земля не родить». Він каже: «Принесіть мені нову посудину й вкиньте туди СОЛІ». Принесли вони йому. Тоді він пішов до джерела води, вкинув туди СОЛІ та й сказав: «Так говорить Господь: Я зробив цю воду здоровою: не буде більш від неї смерті, ні неврожаю». І вода стала здоровою — аж по цей день, за словом, що сказав Єлисей (2Цар 2,19-22). Отож, тут знову підтверджено спільне життя цілого міста і добробут усіх, який залежить від солі. ВИ — сіль землі.

Сіль належить до найпотрібніших речей. Мудрець Сирах перераховує: Щонайпотрібніше для життя людини: вода і вогонь, залізо й СІЛЬ, пшенична мука, молоко і мед, кров винограду, олія та одежа (39,26). Без солі неможливо було принести жертви Богові: Кожен твій принос-офіру посолиш сіллю; а щоб не забракло твоїй офірі солі Завіту Бога твого, то з усяким твоїм приносом приноситимеш і сіль (Лев 2,13). Сіль означає Завіт із Богом. Християни, які провадять жертовне життя у спільному служінні, самі з’єднані з Богом та ведуть інших до такої спільності.

Тому сіль — це не просто хімічна речовина, яка отримує надприродні властивості після освячення чи екзорцизмування. Ісус каже дуже конкретно: Майте сіль у собі, майте й мир між собою! (Мк 9,50). Знову наголос на спільноту між собою. Апостол Павло пояснює, що таке справжня сіль та яке її значення: Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду. Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоби знали, як треба вам кожному відповідати. (Кол 4,5-6). Спільне свідчення словом і життям надає смаку всім речам у світі: Чи ж їсть хтось несмачне, без солі? (Йов 6,6).

Тому насамперед християни — це сіль землі, щоб [усі] побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах. Псалмоспівець закликає: Спробуйте і подивіться, який добрий Господь. Блаженний, хто до нього прибігає (Пс 34,9). Так через сіль землі, яка надає небесного смаку всьому, Ісус Христос пояснив, хто насправді живе Його блаженствами.