Здається, як ти в житті не тримав в руках більшої купюри за $100, то й корупція тебе жодним чином не стосується.
Проте це явище набагато ширше і зачіпає у нашій країні кожного. Корупція — це павутинка людських відносин, що сплітає людей, які взаємозалежно сприяють одне одному у вирішенні (або ж, навпаки, невирішенні) чогось заради одержання вигідного комусь результату.
Сайт Корупція пише, що серед видів корупціє є, наприклад, кумівство — перевага у наданні грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів наближеним особам, родичам.
Що ж поганого у тому, запитує Ксенія Смирнова (Ksenia Smirnova), що люди собі мають хороших друзів і знайомих, які можуть, коли треба, «всьо порішати»? Погано, бо є ситуації, коли знайомих нема і тоді людина стає самотньою комашкою у великій павутині чужих правил. В таких сітях зазвичай закони живуть за своєю теорією відносності. Особи «ззовні» — чужі для корумпованої групи і там їх сприймають насторожено. Прихильність учасників «павутинки» до новачків потрібно заслужити — або ж купити.
Внутрішні корупційні зв’язки міцні, сильні, але вони також можуть перетворитись у важку бетонну стіну, під якою гине правда, факти, здоровий глузд, індивідуальність. У мовчазних корумпованих метастазах не прийнято і небезпечно розголошувати інформацію — навіть якщо справа стосується злочину, — говорити про маніпулювання, захищати когось «ззовні», змінювати фаворитів, висловлювати свою думку. Це перетворюється на особливий вид ярма.