Згідно з повідомленнями різних організацій, у Європі й Латинській Америці зростає кількість нападів на християн — особливо на католиків.
Протягом 2023 року Центр моніторингу з питань нетерпимості та дискримінації християн у Європі задокументував 2444 антихристиянські злочини на ґрунті ненависті у 35 європейських країнах, повідомляє CNA. До них належать 232 особисті напади, від переслідувань та погроз і до фізичної розправи. Майже половина з цих нападів сталася у Франції.
Звіт про свободу віросповідання за 2023 рік, опублікований папським фондом «Допомога Церкві у потребі», теж відзначає тривожні тенденції.
Останній звіт дослідників зауважує «значне збільшення кількості інцидентів, скоєних окремими особами або групами, які обстоюють певні ідеологічні погляди, нетерпимі до релігійних переконань інших».
«Ціллю нападів були здебільшого члени релігійних громад (тобто католики і євангеліки) і, як правило, їх вчиняли члени проабортних і профеміністичних груп, а також груп, які пропагують ґендерну ідеологію», — зазначено у резюме.
«В Аргентині, Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Коста-Ріці, Гватемалі, Гаїті та Мексиці повідомлялося про інциденти (у кількох випадках — про злочини), включно з нападами на богопосвячених осіб, актами вандалізму, оскверненням або злочинами проти релігійних почуттів», — говориться у документі.
Полонія Кастелланос, голова заснованої в Іспанії фундації «Christian Lawyers», що має філію у Мексиці, каже: «Реакції немає, коли на католиків і християн загалом нападають і принижують; але якби таке зробили з іншою групою, наслідки були би негайними».
«На мою думку, частково тут є наша провина, — визнає вона. — Католики дозволяли принижувати і ображати себе, нічого не роблячи у відповідь, і тепер ми дійшли до крайнощів, які стають небезпечними».
Правозахисниця не самотня у своїх поглядах. Інші католицькі лідери з Латинської Америки та Європи, опитані іспаномовним агентством ACI Prensa, попереджають про зростання суспільного толерування нападів на християн у країнах, які колись були стійкими захисниками віри.
Нещодавнім прикладом злочину проти християн стала пародія на Тайну вечерю, представлена під час церемонії відкриття Олімпійських ігор у Парижі 2024 року — попри різні думки, висловлені у медіа, артисти підтвердили, що мали на меті саме це.
Серед інших випадків — скасована художня виставка «Пришестя Господа» у Мексиці, яка демонструвала сексуалізовані релігійні символи, і вистава «Марія Марікон» у Перу, яка, згідно з офіційним синопсисом, «досліджує конфлікт між релігією та ґендером через деконструкцію різних католицьких дів і святих».
Уріель Ескеда, керівника мексиканської кампанії «Actívate» («Будь активним»), каже: «Атаки на християн і віруючих людей з кожним днем стають дедалі масштабнішими і помітнішими. Я вважаю, що це форма переслідування; але про атаки, на жаль, не повідомляють або певною мірою нормалізують їх. Тож це дуже серйозна ситуація».
«На жаль, як релігійні лідери, так і окремі особи не звикли до культури відкритих висловлювань про порушення їхнього права на свободу віросповідання, і я думаю, що частина проблеми полягає у цьому, — зазначає він. — Наразі спостерігається більша нетерпимість щодо католиків, порівняно з іншими релігійними групами».
Ескеда додав, що хоча Конституція Мексики визнає і захищає право людини на свободу віросповідання — як і різні міжнародні договори, — та, на жаль, ніхто не знає, як повідомляти про порушення або як забезпечити дотримання цього права людини. Мета його кампанії — інформувати про християнофобію, щоби органи влади знали, що робити з цією проблемою, і щоб до людей, які сповідують або практикують таке ставлення, застосовували певні санкції.
Марсіаль Паділья, директор мексиканської організації «ConParticipación» («Обізнаність та участь»), що займається захистом людської гідності, каже: «Політичним та ідеологічним групам історично притаманне бажання “перевиховати” суспільство, щоби усунути присутність католицизму — чи то з освіти, звичаїв або мистецтва, чи то з будь-яких законів, натхненних принципами християнської віри».
За його словами, секуляризм виражається через терпимість до знущань над вірою, і водночас через нетерпимість до проявів віри. «Іншими словами: в ім’я свободи вираження думок католицьку віру можна висміювати, але в ім’я світської природи держави її не можна вільно виражати і сповідувати у суспільстві», — каже Паділья.
«У Мексиці можна оскверняти релігійні зображення і храми, але не державний прапор або національні символи, бо за це передбачено явне покарання, — зазначає отець Уго Вальдемар, що 15 років очолював відділ комунікації архідієцезії Мехіко. — Постає запитання: чому національні символи перебувають під захистом, а релігійні символи можна паплюжити та висміювати без будь-яких кримінальних наслідків?»
За словами священника, у країні підтримується якобінський [антирелігійний] менталітет, скерований проти Католицької Церкви. Він каже, що країна досі не подолала пережитки минулого, — маючи на увазі напруженість між державою та Церквою в Мексиці, що виводиться з середини ХІХ століття і досягла піку у 1920-ті роки, під час жорстокого урядового переслідування католиків, яке спровокувало повстання Крістерос.
Отець Вальдемар наголошує, що католики мають твердо захищати свою віру і свої цінності, водночас не піддаючись на провокації, уникаючи нетерпимості або фанатичності. Слід діяти також із великою розсудливістю, бо часто прояви ненависті до віри залишалися би на широкий загал непоміченими, якби не навмисні провокації з метою розголосу.
«Іноді деякі [блюзнірські] витвори “мистецтва” настільки посередні, що їх ніхто б і не помітив, якби не скандал, що їх супроводжує», — зазначив він.
Отець Хуан Мануель Ґонґора, іспанський священник, який має понад 82 600 підписників у соцмережі X, каже: «Ми живемо у несприятливі часи, і прикладом цього є зростання кількості осквернень Євхаристії у різних парафіях, а також антихристиянське насильство».
«Соціальна інженерія, від якої ми страждаємо десятиліттями, поступово нарощувала толерантність до правопорушень, — каже він. — Відтоді, як у 2018 році до влади прийшла Іспанська соціалістична робітнича партія і [прем’єр-міністр] Педро Санчес обійняв свою посаду, почалося впровадження законів, які повністю суперечать католицькій вірі та антропології: наприклад, закони про історичну пам’ять, аборти та евтаназію».
Отець Ґонґора розкритикував спробу уряду та його парламентських партнерів скасувати поняття злочину проти релігійних почуттів, визначене статтею 16 Конституції Іспанії і включене до Кримінального кодексу. За його словами, ці закони загалом служать для того, щоби ці атаки та стратегії влади не замовчувалися та не приховувалися. Тим часом переважна більшість медіа, підживлених інституційною рекламою, разом з низкою асоціацій, пов’язаних із лівими прогресистами, служать як помічники у насадженні секуляристських та антихристиянських наративів.
Полонія Кастелланос каже, що поточна ситуація зі свободою віросповідання в Іспанії та решті Європи дуже тривожна і небезпечна, адже зростає не лише кількість атак на християн, а й їхня інтенсивність.
«Європа, побудована на християнському корінні, забуває про свою ідентичність, переслідує християн і нав’язує антихристиянські ідеології, — наголошує вона. — Ще більше тривожить те, що багато злочинів скоюють державні службовці. Отже, злочини не лише не передбачають покарання (бо ми вже знаємо, що в Іспанії закон не є рівним для всіх), але ми оплачуємо своїми податками діяльність осіб, які нас ображають, хоча вони найперші мали би поважати всіх громадян».
Альберто Гонсалес Касерес, президент Центру правових досліджень св.Томаса Мора в Перу, каже, що захист релігійної свободи здається переважній більшості населення «неактуальним», оскільки релігія стала майже другорядним проявом культури — за винятком випадків, коли люди живуть у постійній небезпеці (як у Нікарагуа) або коли трапляються лиха.
«Я кажу це з великим сумом, — зазначає він. — Людям, які щиро сповідують свою віру, надзвичайно важко усвідомлювати, що у медіа є жорстка цензура щодо всіх форм релігійних практик — так само, як і соціальна стигматизація всього ортодоксального».
За його словами, католики можуть дати відповідь двома конкретними способами: багато молитися і глибоко вивчати Катехизм і католицьку доктрину.
Що стосується дій урядовців, Гонсалес каже, що тут «абсолютно нічого не можна очікувати. Результати залежатимуть від дій самих католиків».
фінансово.
Щиро дякуємо!
