Роздуми над Божим словом на І неділю Великого Посту, рік А
Перше читання з книги Буття розповідає, як через одну людину гріх увійшов у світ, і через гріх смерть (Рим 5, 12). Адам і Єва — це двоє людей, яких Творець благословив і поєднав, щоб вони були вже не двоє, лише стали одним тілом (Бут 2, 24). Крім того сказано, що сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх (Бут 1, 27). Наші прабатьки мали бути єдністю в Бозі й повинні були робити все разом. Однак гріх споживання забороненого плоду стався для кожного з них індивідуально і неодночасно. Спочатку скуштувала Єва, й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував (Бут 3, 6). Але наслідок гріха прийшов для них обох одночасно: Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі (в.7). Задум Бога був спотворений.
Для людини Творець насадив Едемський сад. Бог дав величезний простір свободи: з усякого дерева в саду їстимеш. Адам і Єва могли користати з кожної доброї речі: І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре (Бут 1, 31). Людина могла споживати з усіх дерев саду, не могла тільки сама визначати, що є добре, а що погане, де границя добра і зла. Ця влада належить єдиному Богові, а ми повинні лише слухати Його голос: Почув я Твій голос у раю… (Бут 3,10). Коли людина слухає Бога, навколо неї — рай.
Однак через непослух однієї людини багато були поставлені грішниками (Рим 5, 19). Після гріхопадіння людина починає нищити сад, зриваючи собі смоківне листя (Бут 3, 7). Земля стає проклята не від Бога, але через людину (Бут 3, 17). Поступово все перетворюється на пустелю: Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини (Бут 3, 18). Зауважмо, що знову лунає невипадкова вказівка від самого Бога, що саме має їсти людина.
Господь не залишив людину під владою смерті. Як колись на світанку людства узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді, так тепер Ісус був приведений Духом в пустелю, щоб бути спокушуваним дияволом. Адам і Єва розпочали історію життя в Божому саду, але закінчили на пустелі гріха та смерті. Ось чому Ісус Христос, Божий Син, розпочинає історію спасіння в пустелі серед спокус диявола. Однак усе закінчиться знову в саду, де порожній гріб смерті стане початком життя у воскресінні. Тому, як через гріхопадіння одного на всіх людей прийшло засудження, так і через діло праведності Одного на всіх людей прийшло оправдання, що дає життя (Рим 5, 18).
Тактика спокусника не змінилася: як першій людині диявол пропонував спожити заборонене, так Божому Сину він пропонує перетворити каміння в хліб, якщо ти — Син Божий. Він ставить під сумнів Боже Синівство Ісуса Христа і пропонує власний план завоювання світу: «Нагодуй їх, і вони підуть за тобою». Але Ісус промовляє, що насправді людина потребує кожного слова, що виходить з уст Божих, більше ніж того, що вкладає у свої вуста.
Ісус мав кращий план спасіння світу. Він не дасть нам каміння, перетворене на хліб, але розділить хліб, перетворений у своє тіло за життя світу. Ось істинна їжа, від якої не може бути жодного «посту». Ми постимо від того, що пропонує світ і диявол. Постимо тоді, коли споживаємо слово з уст Божих, стримуючи свої уста. Справжній піст завжди веде до причастя. Обмеження людського столу веде до Божої трапези, до столу Слова і Євхаристії на кожній Божій службі.
Це саме той плід із дерева життя, що посеред саду; плід із дерева хреста, приготований для наших уст, щоби створити одну людину в Ісусі Христі, на образ і подобу Божу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
