Що нам із собою робити, коли ми впадаємо в паніку?

Паніка — це стан різкого підвищення страху, який найчастіше проявляється раптово, а кожний вид страху — це відповідь на якусь форму загрози.

Прояви можуть бути результатом переживань загрозливої ситуації як зовні, так і всередині нас самих. Інколи ми кажемо, що не знаємо, чого саме злякалися, або замислюємося, чому якась подія викликала в нас такий сильний переляк.

Природна реакція на загрозу

Ми часто кажемо, що не хотіли б зазнавати ніяких страхів і сумнівів. І забуваємо про те, що страх це природна реакція на загрозу, адаптивна емоція, яка забезпечує нам виживання. Це застережний сигнал, завдяки якому ми можемо уникнути небезпеки.

Трудність може полягати в тому, що реакція страху, буває, з’являється у відповідь як на реальну загрозу з довколишньої дійсності, так і на уявну, про яку ми просто подумали.

Ми можемо нагромадити собі у голові так звані «чорні» сценарії, не будуючи свого мислення на фактах. Тому дієвий метод, як дати раду своєму страхові, — це зіставлення своїх думок із дійсністю. Ми можемо чітко і спокійно себе запитати, чи те, що я думаю, точно є правдою? Чи те, що і як я думаю, корисне для мене і для інших? Чи це мені в чомусь допомагає?

Ці та інші запитання можуть утихомирити емоції, що шаленіють в нас, і допоможуть повернутися до раціонального мислення в якійсь скрутній ситуації. Можна також подумати про те, чи ця конкретна ситуація, що викликає в вас великий страх, не пов’язана певним чином із тяжким досвідом вашого минулого. Може, в вас пробудилися різні «старі» голоси з дитячих літ, які підшіптують, що саме може статися — або «точно станеться» — за цих обставин. Часте переживання посилених страхів у зв’язку з теперішніми подіями може бути наслідком травматичного досвіду в минулому.

Поза контролем

Великий переляк, який іноді паралізує і дезорієнтує, може пробудити в нас те, що насправді не піддається контролю. Природна і на початках адаптивна функція страху в нашому організмі, яка є сигналом узятися до засобів охорони від небезпеки, може парадоксально перетворитися у механізм, який позбавляє нас шансів на порятунок.

Під впливом сильного страху ми можемо кидатися робити щось «навіжене», що не скероване на мету, а радше становить розпачливу спробу звільнитися від страху. Може, таке розуміння і прийняття того, що ви не можете вплинути на деякі аспекти подій, допоможуть вам побачити те, на що ви насправді маєте вплив і можете зробити за таких обставин, повертаючи собі внутрішню рівновагу.

Крім того, прийняття факту, що чимало справ у вашому житті відбувається поза межами вашого контролю, може бути хорошим шансом поглянути в обличчя почуттю своєї неминучої беззахисності та неминучої залежності. Якщо ви бачите, що загрозлива ситуація пробудила в вас безпорадну перелякану «дитину», — її треба заспокоїти, тримаючись своєї дорослої частини, яка здатна оцінювати факти і братися за раціональні дії.

Переклад CREDO за: Ілона Пшецішевська, Aleteia