Переживати паніку — для людини характерно від самого народження.
Коли немовля виходить із лона матері під час пологів, то саме через панічний стан мобілізованого до дії організму воно починає самостійно дихати. Паніка — це втрата емоційної, фізичної та психологічної рівноваги. Панічні стани переживають також і тварини, які не мають повної здатності осмислити ситуацію.
Зазвичай, панічний приступ має такі ознаки: підвищений ритм серцебиття, посилення пітливості, істеричні прояви або сповільнені реакції, фрагментацію думок (хаотичне мислення), пригніченість емоцій, імпульсивність реакцій. Паніка так само, як і біль, сигналізує людині, що відбувається щось незвичне та нове для розуміння.
У кожного — свій поріг проживання панічної реакції, що залежить від напрацьованої з дитинства властивості переживати непередбачувані ситуації та бути готовим до змін. Для однієї людини може виявитися надмірним стресом незапланована відпустка, а для іншої навіть втрата роботи може не бути занадто стресовою. Нормою для психологічно здорової особистості є переживання панічного стану з подальшим самостійним опануванням власних емоцій та дій. Наприклад, коли пацієнт чує серйозний діагноз, то на перших етапах переживає паніку, але поступово панічні стани змінюються на планування свого життя під час хвороби, організацію побуту, переоцінку життєвих пріоритетів.
Давайте розглянемо випадок, коли паніка заволодіває людиною повністю. Тобто в цьому стані конкретна людина перебуває тривалий період часу. Найбільш піддатливими до патогенного панічного стану стають люди, які мають знижену здатність втрачати й відпускати. Ця здатність формується ще у дитячому віці, коли дитина поступово втрачає материнське лоно, потім — грудне вигодовування, статус єдиної дитини в сім’ї… І так людина, зростаючи, звикає, що життя дає наступну ситуацію, яка вимагає нових умінь, зусиль і реакцій. Так само у дорослому віці: людина поступово приймає невдале перше кохання, сімейні кризи, неслухняність дітей, своє старіння, втрату здоров’я та, врешті, свою смерть. Особи, схильні надовго впадати в панічні стани, перебували довгий період під гіперопікою батьків, призвичаїлися до задоволення своїх егоїстичних бажань, мають «нарцистичні» розлади (бажання контролювати все і підпорядковувати собі). В наш час ширяться «нарцистичні» прояви та надмірний егоцентризм через зменшення кількості дітей у сім’ях до 1-2, через потребу батьків надмірно опікати дітей на противагу вихованню, через хибне розуміння батьками потреби задовольнити (будь-яке) бажання дитини як прояв любові.
Людина намагається створити для себе зручний світ, розуміючи цю зручність по-своєму. І часом за повсякденним комфортом і затишком втрачається усвідомлення того, що світ — матерія, не підвладна людині на 100%. Світ діє за своїми законами. Дуже часто реакції світу є відповідями на вчинки людей щодо нього. Марно очікувати чистої води там, де забруднена водойма.
У певні закони та реакції цього світу Бог втручається напряму або через інших людей. Але все створене має свій алгоритм життєдіяльності, започаткований Творцем. Рослина проростає з насіння і потім цвіте. Бог створив світ зручним і достатньо комфортним для людини. І тільки сама людина хоче втрутитися в алгоритми сталих систем, переробити все по-своєму для забезпечення цікавості та відчуття своєї всемогутності. Багатьом із нас передусім необхідно вчитися брати відповідальність за своє життя, а не намагатися його проконтролювати в усіх сферах.
Коли я беру відповідальність — мої дії спрямовані на результат, але я враховую обставини. Коли я хочу все проконтролювати, то мене не цікавлять обставини, а лише результат за будь-яку ціну. Людина, яка бере на себе відповідальність і зазнає невдачі, може переживати депресивні стани, які є показником дорослості та аналізом свого життя. Людина, яка втрачає контроль, переживає панічні атаки, які є проявом неготовності до змін та до життя в цілому.
Щоб підвищити стресостійкість і зменшити прояв панічних станів, особливо при різного роду особистих та соціальних кризах (розлучення, смерть близького, інфляція, війна, епідемія), варто мати звички, що допоможуть відновити рівновагу і спокій. Для віруючої людини це насамперед молитва та корисне духовне читання. Для пересічної людини це спілкування з близькою людиною, тривалий сон, можливість відволіктися за допомогою фільмів чи фізичних вправ, приємна творча справа.
В непередбачуваній життєвій ситуації перш за все ви повинні розробити відносно стабільний графік свого дня. Має бути час на їжу, сон, відпочинок, розмову, особисту гігієну. День не повинен минати у тривожних роздумах про майбутнє, на яке ви все одно не маєте впливу. Ще корисним є фіксувати час «тут і тепер»: намагатися помічати оточуючих, говорити щось приємне або втішливе, спостерігати за змінами в природі, радіти можливостям забезпечити свої фізичні чи емоційні потреби саме в цей момент.
фінансово.
Щиро дякуємо!
