Якщо наша християнська віра не веде нас до милосердя, то ми помилилися дорогою. На це звернув увагу Папа Франциск у своїй катехезі в середу, 18 березня 2020 р.
Ця катехеза, що мала бути традиційною загальною аудієнцією, відбувалася з робочого кабінету Святішого Отця в Апостольському палаці за посередництвом засобів комунікації, повідомляє Vatican News. Розпочинаючи роздуми про п’яте блаженство («Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя»), Франциск підкреслив: воно — єдине, в якому «збігаються причина та плід».
«Ось таємниця милосердя: прощаючи іншому, ми самі отримуємо прощення», — сказав Папа.
Два невіддільні аспекти прощення
Як зазначив Святіший Отець, ця «взаємність прощення» не становить особливості лише згаданого блаженства, але притаманна всьому Євангелію. Й інакше не могло би бути, адже «милосердя це серце Бога». Ісус навчає: не судіть, і не будете суджені; прощайте і вам проститься. А в молитві, якої Він нас навчив, промовляємо: «Прости нам наші борги, як ми прощаємо нашим винуватцям». І це прохання — єдине, до якого Ісус повертається, виклавши всю молитву: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших».
«Є дві речі, які неможливо відокремити: дане та отримане прощення. Але для багатьох людей це важко, їм не вдається простити. Часто зазнане зло є таким великим, що змогти простити це немов видряпатися на височезну гору: надзвичайні зусилля. Тоді дехто думає, що це є неможливим. Факт взаємності милосердя вказує нам на те, що нам потрібно розвернути перспективу. Самі ми не можемо, потрібна Божа благодать і ми повинні її просити», — підкреслив Папа.
Ми всі — боржники
За словами Святішого Отця, якщо п’яте блаженство обіцяє милосердя, а в молитві «Отче наш» ми просимо про відпущення провин, це вказує на те, що всі ми є боржниками й потребуємо милосердя. Ми боржники перед Богом, «який є дуже щедрим», і перед ближніми. Кожен знає, що не є таким батьком чи матір’ю, чоловіком або дружиною, братом чи сестрою, якими повинні би бути… Знаємо, що також і ми чинили зло, або ж не зробили того добра, яке повинні би зробити…
«Але саме ця наша убогість, — наголосив Папа, — стає силою для прощення! Ми — боржники, і якщо уважно слухали сказане на початку, будемо виміряні тією ж мірою, якою міряємо інших, а тому нам вигідно розширювати її та відпускати борги, прощати. Кожен повинен пам’ятати, що потребує прощати, потребує прощення і потребує терпеливості. В цьому полягає таємниця милосердя: прощаючи, ми прощені. Тому Бог нас випереджує та перший прощає нам. Отримавши Його прощення, ми, своєю чергою, стаємо здатними прощати».
Нема християнства без милосердя
Шукаючи відповідь на запитання про те, де народжується наше милосердя, Папа вказав на Ісусові слова: «Будьте милосердні, як і Отець ваш небесний милосердний». Тож наскільки більше приймаємо любов Отця, настільки більше любимо. «Милосердя — це не один із багатьох вимірів, а центр християнського життя: не існує християнство без милосердя. Якщо все наше християнство не веде нас до милосердя, то ми помилилися дорогою. Бо милосердя — єдина справжня мета кожної духовної подорожі», — сказав Святіший Отець. Він згадав, що саме це було темою його найпершої молитви «Ангел Господній», яку він провів як Папа.
«Це глибоко закарбувалося в мені, як послання, що як Папа я повинен завжди передавати далі, послання, що повинно стати щоденним: милосердя», — сказав Святіший Отець, додаючи: «Боже милосердя — це наше визволення та наше щастя. Ми живемо завдяки милосердю й не можемо дозволити на те, щоб бути без милосердя: це необхідне для дихання повітря. Ми надто злиденні, щоби ставити умови; ми потребуємо прощати, бо потребуємо бути прощеними».
фінансово.
Щиро дякуємо!
