Як уже повідомлялося, з нагоди урочистості Благовіщення римо-католицькі єпископи України зібралися у Всеукраїнському санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію, що у Бердичеві Житомирської області.
CREDO вдалося поспілкуватися з єпископом Кам’янець-Подільської дієцезії Леоном Дубравським. Владика поділився враженнями від паломництва та думками про те, що має робити Церква у непростий час, який сьогодні переживає цілий світ:
— Сьогодні ми з єпископами приїхали до нашої Матінки Бердичівської, щоб шукати у Неї захисту і опіки у такий складний для цілого світу час. Хто ж, як не Вона і наш Небесний Отець, захистить нас перед небезпекою?
Ми почали сьогоднішній день молебнем Гірких Жалів, потім відслужили Святу Месу, молилися Розарій, Коронку до Божого Милосердя і завершили Хресною Дорогою. Це був прекрасний день, бо молитва допомагає долати страх, непевність, зменшує тривожність, а коли на молитві збираються всі єпископи, щоб молитися за довірений їм люд Божий, тоді приходять також і правильні рішення. Бог показує нам шлях, яким нам треба до Нього вертатися. У цей непростий час спілкування з Богом має бути нашими ліками.
Саме тому ми, як єпископи, залишаємося при думці, що храми продовжують бути відкритими для людей, щоб можна було прийти і помолитися, побути в тиші перед Пресвятими Дарами, мати можливість для сповіді, і заохочуємо священників служити людям, підтримувати морально і духовно, надавати необхідну допомогу. Проводимо у храмах дезінфекцію, слідкуємо, щоб була відповідна кількість людей, щоб усі дотримувалися правил безпечного перебування у приміщенні, але не зачиняємо храмів. Також варто подумати, щоб і ті, хто залишається вдома, не були позбавлені Таїнств, тому заохочуємо священників навідувати людей похилого віку і хворих у них вдома. Це дозволить людям почуватися краще, впевненіше. Зменшить страх і паніку.
По собі знаю, що першою реакцією на всю цю інформацію була тривожність, паніка — як же все це тепер буде, що робити, як діяти? Але відколи у нас в курії почалися виставлення Пресвятих Дарів і ми почали проводити перед Ними багато часу — молитися, спілкуватися з Богом, перебувати в Його присутності, — це додає відваги у укріплює дух. Страх минає, тривога минає. Це наш шлях сьогодні. Це те, що ми всі маємо робити: молитися, постити, бути милосердними. Бо якщо Бог з нами, то хто проти нас?
Людству потрібен такий досвід, який ми зараз переживаємо. Не тільки Церкві. Керівникам держав треба задуматися, куди ми йдемо, в якому напрямку рухаємося, чи виконуємо Божу волю, чи дотримуємося Божих заповідей і людських законів (я зараз про нормальні закони, а не ті, що суперечать Божому праву і людській природі). Усім нам є над чим подумати. Це знак для цілого людства.