Служити всім – це умова того, щоб увійти до небесного царства, але спочатку слід дозволити Христові послужити нам. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси вечері Господньої, під час якої також скерував думку до священиків.
Тюрма, центр утримання біженців, заклад для людей з особливими потребами. Саме такі місця Папа Франциск відвідував попередніми роками у Великий Четвер ввечері, де служив Святу Месу вечері Господньої, розпочинаючи Пасхальне Тридення. Найзворушливішим моментом цих богослужінь був обряд вмивання ніг, яке Наступник святого Петра звершував на згадку про євангельські події, під час яких Ісус встановив Святе Таїнство Євхаристії.
Але не менш зворушливим було цьогорічне богослужіння, яке Святіший Отець звершив 9 квітня 2020 р. у порожній базиліці Святого Петра, що стала символом випробування, яке переживає увесь світ у зв’язку з пандемією, яка вплинула також і на літургійні обряди, менш урочисті, але з глибшим переживанням. Про це пише Vaticаn News.
Служити і дозволити Господеві послужити
«Євхаристія, служіння, помазання – це дійсність, яку переживаємо сьогодні в цьому богослужінні», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи проповідь, яку виголосив експромтом, без заздалегідь приготованого тексту. Він зазначив, що Господь бажає залишитися з нами в Євхаристії, а ми стаємо «Господніми кивотами», носячи Господа в собі, Господа, Який стверджує, що якщо не їстимемо Його Тіла і не питимемо Його Крові, не ввійдемо у небесне царство.
Іншою умовою для того, щоб увійти в небесне царство, як зауважив далі Папа, є служіння. «Але цим діалогом, який Він мав з Петром, Господь дає зрозуміти, що для того, аби увійти до небесного царства, ми повинні дозволити, щоб Господь послужив нам, аби Господній Слуга став також нашим слугою. І це не є легко зрозуміти. Якщо не дозволю, щоб Господь був моїм слугою, щоб Господь мене обмив, причинився до мого зростання, простив мене, то не ввійду в небесне царство», – додав проповідник.
У близькості зі священиками
Беручи до уваги той факт, що цього дня не було Святої Меси з посвяченням мира, що присвячена священикам, Святіший Отець використав цей момент, аби висловити свою близькість всім священикам. «Ми помазані Господом, помазані для звершування Євхаристії, помазані, щоб служити», – мовив він, висловивши сподівання, що вдасться відслужити Святу Месу посвячення мира до П’ятидесятниці, бо в іншому випадку доведеться відкласти її аж на наступний рік.
«Але не можу під час цієї Святої Меси не згадати про священиків: про тих священиків, які жертвують своє життя Господеві, священиків, які є служителями», – сказав Папа, зазначивши, що в Італії померли понад 60 священиків, чимало з яких геройськи допомагали хворим у лікарнях. При цій нагоді він також згадав лікарів і медперсонал, назвавши їх «святими по-сусідству».
Папа скерував свою думку до капеланів, які служать у в’язницях, до місіонерів, які вирушають в далекі краї, щоб нести Євангеліє, де й помирають. До «анонімних священиків», сільських парохів, які охоплюють служінням дрібні гірські села, знаючи на ім’я всіх своїх парафіян. «Одного разу, – згадав він, – один такий казав мені, що знає всіх людей, з кожного села. “Справді?” – запитав я його. А він відповів: “Навіть клички собак”. Вони пізнали в повноті священичу близькість. Чудові священики».
Папа також згадав священиків, які стають жертвами обмов, не можуть вийти на вулицю, бо чують на свою адресу образи, викликані лихими вчинками деяких своїх співбратів. Але не здаються і далі тривають в служінні. Про священиків-грішників, які «разом з єпископами та Папою-грішником не забувають просити прощення та прощати». Бо «всі ми є грішниками».
Готові ризикнути в прощенні
«Сьогодні всі ви, браття-священики, перебуваєте зі мною при престолі, й ви, богопосвячені. Скажу вам лише одну річ: не будьте впертими, як Петро. Дозвольте обмити собі ноги. Господь – ваш слуга, Він близько, аби дати вам сили, щоб обмити ваші ноги. І, таким чином, усвідомивши необхідність бути обмитими, будьте великими прощальниками: прощайте», – закликав Святіший Отець священиків, нагадуючи про те, що великодушність серця – це мірка, якою й ми будемо колись зміряні.
«Іноді до нас приходить сумнів: тоді споглядайте на Христа. У Ньому – прощення для всіх. Будьте сміливими. Навіть у тому, щоб ризикнути у прощенні, щоб утішити. І якщо не маєте змоги дати сакраментальне розрішення в цей момент, то, принаймні, втіште як брат, який супроводить і залишає двері відчиненими, залишаючи можливість повернутися», – сказав Папа, складаючи подяку Богові за дар священства.
фінансово.
Щиро дякуємо!
