У своїх катехизах про спадщину Другого Ватиканського Собору Папа перейшов до розгляду третьої частини Догматичної конституції про Церкву «Lumen gentium», зупинившись на ієрархічній структурі Церкви.
Святіший Отець нагадав, що апостоли є живими стовпами містичного тіла Церкви, а їхні наступники — єпископи — служать єдності, місії та освяченню всіх її членів, пише Vatican News.
Ієрархічна структура Церкви — «це не людська конструкція, що служить для внутрішньої організації Церкви як соціального організму, а божественний інститут, покликаний до кінця часів підтримувати місію, яку Христос доручив апостолам». Про це нагадав Лев XIV, говорячи 25 березня 2026 року на загальній аудієнції про третій розділ Конституції «Lumen gentium».
Представивши під час попередніх роздумів Церкву як Божий люд, цього разу він зупинився на її ієрархічному устрої.
На підвалинах Євангелія та Передання
Католицька Церква має свої підвалини в апостолах, «яких Христос обрав живими колонами свого містичного Тіла», сказав Папа. Вона має «ієрархічну структуру, що служить єдності, місії та освяченню» всіх членів Церкви. Цей духовний стан назавжди ґрунтується на апостолах, які є авторитетними свідками воскресіння Ісуса і яких сам Господь послав на місію у світ.
Оскільки апостоли покликані вірно зберігати спасенне вчення Учителя, «вони передають своє служіння чоловікам, які до другого приходу Христа продовжують освячувати, провадити і навчати Церкву через своїх наступників». І це апостольське наступництво, яке ґрунтується на Євангелії та Переданні, поглиблюється в третьому розділі «Lumen gentium».
«Те, що ця тема розглядається у III розділі, після того як у перших двох розглядалася власне сутність Церкви, не означає, що ієрархічна структура є елементом, який іде слідом за Божим людом: як зазначає Декрет “Ad gentes”, апостоли “були одночасно насінням нового Ізраїлю та джерелом священної ієрархії”, як спільнота викуплених Христовою Пасхою, установлена як засіб спасіння для світу», — підкреслив Лев XIV.
Ієрархічне та загальне священство
Щоби збагнути намір Собору, потрібно добре вчитатися в заголовок третього розділу: «Про ієрархічний уклад Церкви й зокрема про єпископат». Він «розкриває фундаментальну структуру Церкви, отриману від Бога-Отця через Сина і довершену через зішестя Святого Духа», зазначив Папа. Не йдеться про намагання представити інституційні елементи Церкви, на що може вказувати слово «уклад» у сучасному розумінні. Документ зосереджується на «богослужбовому чи ієрархічному священстві», яке «сутнісно, а не лише за ступенем» відрізняється від загального священства всіх вірних.
«Отже, Собор розглядає питання про служіння, яке передається чоловікам, наділеним священною владою для служіння в Церкві: він зосереджується, зокрема, на єпископаті, а потім на пресвітераті й дияконаті як ступенях єдиного Таїнства священства», — пояснив Лев XIV. Прикметник «ієрархічний» вказує на священне походження апостольського служіння з дії Ісуса, Доброго Пастиря, а також його внутрішні стосунки: насамперед — єпископи, а через них — пресвітери й диякони отримали завдання (лат. munera), які ставлять їх на служіння всім, хто належить до Божого люду.
Колегіальний і сопричасний вимір
Врешті, Святіший Отець вказав на те, що Lumen gentium «неодноразово й наполегливо» нагадує про колегіальний і сопричасний вимір цієї апостольської місії, наголошуючи, що йдеться про «справжнє служіння». Тому св.Павло VI говорив про ієрархію як про дійсність, «породжену Христовою любов’ю, щоби здійснити, поширити й гарантувати непорушне і плідне передавання скарбу віри», який Христос залишив Церкві.
«Дорогі сестри та дорогі брати, молімося до Господа, щоб Він послав своїй Церкві служителів, які палатимуть євангельською любов’ю, будуть відданими благу всіх охрещених і сміливими місіонерами у кожній частині світу», — закликав на завершення Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
