У часи пандемії сучасна комп’ютерна техніка допомагає зберегти суттєві елементи нашого щоденного життя: навчання, праці та навіть молитви. Однак також треба зважати на пов’язані з цим загрози, щоб віртуальний світ не став альтернативою світові реальному — пише Vatican News.
На це звертає увагу о. Лука Пейрон. Він зазначає, що пересторогою для нас можуть бути hikikomori — люди, які спочатку в Японії, а потім по всьому світу стали відмовлятися від реальних стосунків і замикатись у віртуальному світі. «З іншого боку, взірцем і знаком надії в часи вимушеної ізоляції залишаються монахи і монахині, які зачиняються в клаузурі, але при цьому мають відкрите до світу серце», — каже священник.
«Треба бути обережним, щоб не шукати в мережі лише можливостей, як убити час чи позбутися нудьги. Карантин може стати для нас часом благодаті, який дозволить замислитися над собою, побути трохи довше наодинці з собою, щоб увійти у власну душу, скориставшись із того, що гамір буднів навколо нас ущух. Ми можемо заново переосмислити наші сімейні та зовнішні стосунки, які на цей час припинилися: як після карантину до них повернутися, — каже о.Лука. — Також і літургія, в якій ми сьогодні беремо участь за допомогою трансляцій, не повинна стати своєрідною розвагою, а лише заохотою, щоб повернутися або вперше розпочати молитву вдома в колі сім’ї. Сучасна техніка має нам допомогти стати людянішими. Вона не може бути альтернативою того, що в нашому людському житті не вдається».
Отець Пейрон також звернув увагу на те, що цифровий карантин та використання різних цифрових платформ для навчання й праці роблять доступними якщо не всі, то багато з наших особистих даних. «“Великий брат” знає, що ми робимо, як працюємо, чим ділимося… і має свій інтерес. Європа щодо цього дуже слабка, оскільки не має власної “хмари”. Наші дані потрапляють на інші континенти. З юридичного погляду, все це законно, але рано чи пізно доведеться над цим замислитися», — додав о.Пейрон, координатор цифрового душпастирства.
фінансово.
Щиро дякуємо!
