Роздуми над Божим Словом на вівторок ІІ Великоднього тижня
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Вам потрібно народитися згори. Вітер, де хоче, віє, і ти чуєш його голос, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так є з кожним, хто народжений від Духа». Відповів Никодим і сказав Йому: «Як може це статися?» Ісус у відповідь промовив до нього: «Ти — учитель Ізраїля, і цього не знаєш? Воістину, воістину кажу тобі, що про те, що знаємо, ми говоримо і про те, що бачили, свідчимо, — та нашого свідчення ви не приймаєте. Якщо про земне Я сказав вам, і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне? Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, хто зійшов з неба: Син Людський. І як Мойсей підняв змія в пустелі, так треба, щоб був піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить, у Ньому мав вічне життя».
Йн 3, 7-15
Коли Ісус сказав Никодиму, що треба «уродитися з висоти» (пор. Йн 3, 7), той не зрозумів цього, та Христос не розчарувався в ньому. Навпаки, Господь допомагав Никодимові наблизитись до істини, порівнюючи дію Святого Духа з вітром.
Хіба доброта і терпіння Ісуса не повинні дивувати нас? Вузькість мислення, неуважність, упередженість, самовпевненість і ще багато іншого, що заважає нашому розумінню Божих істин, не зупиняють Його. Щоб переконатися в цьому, досить глянути на шлях Вибраного народу, який символізує історію всього людського роду. Бог невпинно говорив устами своїх пророків, переконуючи ізраїльтян іти Його шляхами, щоб знайти благословення і життя. Певний час ізраїльтяни слухалися Його, та потім знову впадали в ідолопоклонство та інші гріхи. Однак Бог не полишав їх. І коли настала «повнота часу», Він знову звернувся до свого народу через своє Слово — Ісуса Христа (див. Гал 4, 4), який передав нам усе, що потрібне для віри і спасіння. Говорячи притчами та використовуючи різні приклади, Господь Ісус передає нам любов Небесного Отця, який прагне бути з нами тепер та у вічності.
Бог безмежно терпеливий до нас. Він завжди шукає способу поговорити з нами так, щоб ми Його зрозуміли. Наприклад, коли під час роздумів над Святим Письмом у тебе з’являється відчуття миру, приходить надія чи втіха — значить, з тобою говорить Бог. Коли під час молитви тобі раптом стало ясно, як же вирішити нагальну проблему, — це Бог із тобою говорить. Коли, дивлячись на красу природи, ти сповнюєшся захвату — це Бог говорить із тобою. Він може говорити через твори мистецтва, музику й навіть уві сні.
Тому для тебе як для християнина дуже важливо постійно бути готовим почути Його голос. Тоді з часом ти навчишся чітко розпізнавати його. Бог добрий і довготерпеливий. Він до кінця твого життя буде промовляти до тебе, поки ти не навчишся Його розуміти.
«Отче, я вірю, що Ти завжди говориш зі мною. Зміцни мою віру у Твою присутність у моєму житті. Допоможи мені сьогодні почути Твій голос».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.