Негативний приклад подружніх стосунків із батьківського дому може нас знищити — а може стати уроком, із якого ми зробимо висновки для своєї сім’ї.
Чи знаєте ви подружжя, гідне наслідування?
Під час нашого дошлюбного курсу одним із перших запитань до учасників було: чи знаєте ви подружжя, яке вважаєте за абсолютний взірець для наслідування, і чи хотіли би, щоб ваше подружжя було на нього схоже?
Цікаво, що руки піднесла третина присутніх. Це означає, що всі інші, ймовірно, прикладу такої пари не знали. А це запитання стосувалося не лише батьків наречених, а і всіх подружжів, які вони знають. Із цього випливає, що тільки деякі пари, які піднесли руки, мали на думці взірець батьківської сім’ї.
Батьківський взірець
Батьківське середовище, в якому ми виростаємо, має величезний вплив на формування наших стосунків з іншими людьми й на те, як саме ми в майбутньому будуватимемо свою сім’ю. Роками спостерігаючи за нашими батьками, ми вбираємо певну подружню поведінку, звички і ставлення один до одного в різних ситуаціях.
Ці спостереження можуть мати два виміри. Досвід, переданий нам батьком і матір’ю, може бути нашою силою, своєрідною базою, якою ми можемо користуватися в пізніших стосунках із чоловіком чи дружиною. Однак буває, що час спостереження за батьками сповнений ран і травм, які ми носимо в собі решту життя.
Болісні спомини
Дивлячись на статистику розлучень або чуючи про домашнє насильство, можна дійти висновку, який крає серце: насправді багато молодих людей входить у доросле життя з карикатурним образом сім’ї та подружжя. Часто з викривленями, з якими самі вони не в змозі впоратися.
Це крайні приклади. Але яка частина людей виховувалася в сім’ях, де теоретично батьківське подружжя зовні виглядало зразково, а всередині вмирало? Звинувачення, егоїзм, а іноді жахітлива тиша або життя поруч, а не разом. Наповнене холодом, браком повних любові поглядів, ніжних слів, порожнє, з розмовами тільки на побутові теми.
Упоратися з минулим
Важкий досвід, винесений з батьківського дому, завжди буде перешкодою в довірі до іншої людини та піклуванні про власне щастя. Глибоко в нашій підсвідомості завжди залишатиметься певне ставлення чи необґрунтовані претензії, які насправді стосуються наших стосунків із батьками, а не нашого подружжя.
Тому так важливо пропрацювати минуле своєї сім’ї та відкрити його своєму чоловікові чи дружині. Вивільнити особливо негативні емоції. Тільки тоді буде можливо відокремитися від обтяжливих думок і будувати своє подружнє життя згідно з власним баченням.
Дар на все життя
Взірець подружніх стосунків — одна з найважливіших речей, які батьки можуть передати своїм дітям. На прикладі досвіду нашої батьківської сім’ї варто зосередитися на тому, яке добро ми можемо з нього видобути. Якщо приклад наших батьків позитивний, то це, звісно, набагато простіше.
Негативний зразок може нас нищити, а може стати уроком, із якого ми зробимо висновки для нашого подружжя. Ми не приречені повторювати досвід батьків. Носимо його в собі, але не мусимо його повторювати. Нехай кожен із нас відкриє в собі сили до творення подружжя згідно з особистим і Божим баченням. Так, щоб у майбутньому наші діти могли цим скористатися.