Серце Ісуса, жертво за грішників

У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.

Серце Ісуса, жертво за грішників

Ісус — це жертва, яку грішники складають за свої провини. Справжніми катами Ісуса були наші гріхи. То ми були причиною Його страстей; ми прибили Його до хреста. Кожен гріх був причиною страждання Христа і ранив Його Серце. Тому Серце Ісуса все ще є жертвою, яку складають грішники, і буде так до кінця світу, тому що кожен гріх заново ранить Його.

Хоча Ісус уже не страждає так, як колись на хресті, проте упокорення й приниження, яких Він зазнає в Пресвятому Таїнстві, так тісно пов’язав зі своєю болісною Мукою, що коли з’являється перед певними святими, то майже завжди як Той, Хто страждає, серед знарядь своїх Страстей, зі словами, повними смутку. Так Христос об’явився Маргариті Марії Алакок, бл.Анжелі з Фоліньйо та сестрі Бенігні Ферреро: Він просив про відшкодування за гріхи, тобто про винагороду за гріхи.

В усіх релігіях складають жертви. У Старому Завіті Богові в жертву приносили плоди землі й тварин. Жертва завжди була головним і найважливішим актом культу. Вона полягала в тому, щоби щось віддати Богові через знищення чи спалення. Священник, представник громади, промовляв: «Боже, Ти — Господь усього і всіх сотворінь. У Тебе є право над нами на життя і на смерть. Через наші гріхи, які ми скоїли, ми заслужили на смерть, тому ми повинні бути знищені, щоби вдовольнити Твою велич. Проте Ти цього не вимагаєш, тому принаймні ми вбиваємо і спалюємо тварину, яка нас представляє».

Однак Бог сказав через пророка Малахію, що не має задоволення від жертв, принесених народом Ізраїльським. Вони мали значення лише в тому сенсі, що були прообразом великої, справжньої жертви, яка буде складена Богові в майбутньому.

Щоби принести таку досконалу жертву Богу-Отцю, Єдинородний Син Божий став людиною, прийняв тіло й душу людини і пожертвував своє життя за нас на Голгофі. Це була досконала жертва, яку прийняв Небесний Отець. У ній Христос був і священником, і жертвою. Ця жертва знищила наші гріхи, тому Христос став жертвою грішників. «… І кров Ісуса, Його Сина, очищає нас від усякого гріха» (1Йн 1,7).

Христос був жертвою не тільки для людей Йому сучасних, але для всіх поколінь і всіх часів, а отже, і для нас. Чи треба вважати цю жертву чимсь дуже далеким? Христос хоче, щоб усі покоління брали участь у Його жертві. Отже, Спаситель у своїй безмежній любові, мудрості та всемогутності знайшов спосіб зробити свою жертву присутньою в усі часи та в усіх місцях. Він установив Святу Месу, щоб ми брали участь у Його жертві не менш по-справжньому, ніж Божа Матір, св.Магдалина, св.Йоан та благочестиві жінки, які були на Голгофі, коли Христос помер на хресті.

Свята Меса є уприсутненням Христової жертви — це найважливіша подія на нашій планеті. Це повторюється щодня з усім багатством благодатей, як це було вперше на Голгофі. Будемо в ній брати участь із великою любов’ю та вдячністю!