У межах урочистості на честь Божої Матері Святого Скапулярію, які 18-19 липня 2020р. тривали у санктуарії отців кармелітів босих у Гудогаї (Білорусь), їхні учасники особливим чином дякували Богу за три десятиліття з часу відновлення служіння ордену в Білорусі.
Цьогорічне свято у «найбільш лісному» марійному санктуарії Білорусі відбулося під гаслом «Весь Твій». Ці слова — девіз єпископського і папського служіння великого шанувальника Богородиці св.Йоана Павла ІІ — були вираженням повної марійної відданості великого Папи, сторіччя з дня народження якого відзначається цього року.
Урочистість у Гудогаї зібрала паломників із різних куточків Білорусі за з-за кордону. Цього року, через складну епідеміологічну ситуацію, їх було менше ніж зазвичай, тож охочі долучалися до святкування завдяки інтернет-трансляціям.
30 років тому кармеліти прибули в Білорусь після періоду комуністичних гонінь на віру, щоби служити людям, довгий час позбавленим пастирської опіки. Дехто з отців тоді був зовсім молодими священниками, які щойно прийняли пресвітерські свячення. Тому цьогоріч двоє з них відзначили і 30-річчя свого священства: о.Бернард Радзік OCD із Нарочі та о.Павло Ляліта з Мяделя. За них особливо молилися на Святій Месі, якою розпочалося святкування.
Целебрацію очолили Генеральний вікарій Мінсько-Могилівської архідієцезії єпископ Юрій Кособуцький. Разом із ним співслужили єпископ Вітебський Олег Буткевич і Генеральний вікарій Пінської дієцезії єпископ Казимир Вєлькосєлєц, який цього року відзначив 75-річчя з дня народження, та кармеліти й інші священники з різних дієцезій.
На початку Меси всіх привітав хранитель санктуарію Богородиці Святого Скапулярію в Гудогаї о.Казимир Моравський. Він побажав усім шанувальникам Марії, щоби слова св.Йоана Павла ІІ «увесь Твій» надихали їх на глибший духовний зв’язок із Марією, яка кожного, хто доручає себе Її опіці, веде до свого Сина Ісуса Христа.
Служіння кармелітів босих у Білорусі від самого початку приносить щедрі духовні плоди. На голос особливого покликання служити Христу в дусі чистоти, убогості й послуху відгукнулася 25 років тому с.Терезіна. З нагоди срібного ювілею чернечих обітниць єпископ Юрій Кособуцький, згідно зі стародавньою традицією, поклав на голову сестри вінок радості — символ радісного служіння Небесному Обранцеві Христу.
У Мяделі, іншій кармелітській парафії в Білорусі, відпуст на честь Богородиці Святого Скапулярію відзначили в день літургійного свята, 15-16 липня. Після урочистої Меси та завершення Новенни до Божої Матері Святого Скапулярію відбулася Хресна дорога. Біля храму в Мяделі є свій молитовний шлях Хресної дороги та своя «гора Голгота», яку тут традиційно називають Кальварією.
Найбільша з білоруських Кальварій облаштована у тому-таки Гудогаї. Увечері 18 липня кілька сотень учасників відпустової урочистості пройшли Хресну дорогу вже водинадцяте. У Гудогаї — найдовша траса Хресної дороги, вона пролягає полями та узліссями, подекуди дорогу перегороджують валуни і коріння дерев мішаного бору. Ця Кальварія має завдовжки 3,5км. Молебень Хресної дороги завершився вже у сутінках, на місцевому цвинтарі, молитвою за померлих, із надією зустрітися в Небі з тими, з ким уже попрощалися на землі.
А центральні урочистості скапулярієвого відпусту розпочалися в Гудогаї 19 липня опівночі, з процесії, яку очолив єпископ Вітебський Олег Буткевич.
«Ми збираємося в незвичайний час, нелегкий, винятковий час із багатьох точок зору. І це місце, де ми збираємося, і ця ситуація, яку переживаємо, схиляє нас до певної рефлексії, роздумів над тим, чим сьогодні є наша віра», — сказав ієрарх. Він нагадав історію появи кармелітського скапулярію і звернув увагу на те, що коли монахи-кармеліти носять скапулярій поверх одягу, то інші люди носять його під одягом, безпосередньо на тілі. Єпископ зізнався, що й він сам носить скапулярій, який ближчий до тіла, «ніж власна сорочка».
Обіцяне спасіння, зазначив єпископ Буткевич, яке пов’язане з носінням скапулярію, здійснюється завдяки Божій благодаті й залежить від віри людини, яка робить її в кожну хвилину життя близькою до Бога. Саме така віра, а не скапулярій сам по собі, спасає людину.
«Як же часто віра — тільки додаток до нашого життя! Важливий, цінний, найважливіший дар, особливо в ці тяжкі часи, коли ми шукаємо рятунку, — віра справді сильно зростає, але часто все одно залишається тільки додатком до нашого життя», — дорікнув ієрарх. Він запропонував узяти за приклад віру Божої Матері, яка не похитнулася навіть оді, коли Божа воля не збігалася з Її власними бажаннями. Нерідко так стається, що люди розчаровуються, коли Бог «не вислуховує їхніх прохань» і не дає того, про що людина молиться. «Раз, другий — і віра почитає згасати. Тому? Тому що вона — лише додаток». А коли віра — тільки додаток, то дуже часто життя людини не знаходить тривкої основи.
Після Меси чимало вірних залишилися на молитві перед чудотворним образом Божої Матері Гудогайської на всю ніч, щоб у щирій розмові з Богородицею зміцнювати свою віру та шукати відповідей на складні питання життя.
За матеріалами: Микола Граков, Віталій Поліневський, Catholic.by
фінансово.
Щиро дякуємо!
