У ніч із 29 на 30 липня 2020р. на Краківському передмісті у Варшаві осквернили знамениту статую Христа «Sursum Corda». Активісти ЛГБТ розмістили на ній веселкові прапори і хустки та залишили листівки зі своїм маніфестом.
На цю ганебну подію відразу відреагував кардинал Казімеж Нич, митрополит Варшавський. У своїй заяві він закликав «поважати релігійні почуття віруючих, незалежно від поглядів», припинити акти вандалізму та не переступати межу в публічних дискусіях.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також написав у Твіттері: «Цінності, які вони [пам’ятники] символізують, важливі для мільйонів поляків, це спадщина, яку належить особливо ретельно охороняти. Не можна під прикриттям так званої рівності ставати агресором».
Цікаво, як відреагували б ліві середовища, якби блюзнірська профанація, подібна до тієї, що сталася на Краківському передмісті зі скульптурою Христа, що несе хрест, була би скоєна щодо символів, пов’язаних з ісламом чи юдаїзмом. Який би був тоді галас, яке роздирання шат…
Сьогодні ми публікуємо коментар отця-професора Даріуша Око щодо цієї події.
Те, що сталося на Краківському передмісті, — явний акт ненависті та зневаги. Люди, які говорять про толерантність, просякнуті ненавистю. В цивілізованому світі, мабуть, немає середовища, яке б так сильно дихало ненавистю, як гендеристи.
Богохульний напад, із яким ми маємо справу, — це черговий прояв того, що представники гендерної ідеології подібні до комуністів, а сам гендер — не що інше як мутація марксизму. Гендерна ідеологія, як і її прибічники, просякнуті такою ж пихою, такою ж ненавистю, як марксизм і марксисти, — особливо до католицької релігії.
Відмінність полягає в тому, що марксисти вбивали священників, переслідували християн, руйнували храми. Гендеристи поки що цього не роблять, точніше, вони ще не в змозі цього робити, — тож оскверняють те, що для нас, католиків, святе. Такі акти якнайкраще показують, з ким ми маємо справу і скільки в цих людях зневаги. Повторю: ті, що говорять про толерантність і боротьбу з ненавистю, самі переповнені ненавистю, завдяки чому ми можемо побачити їхнє справжнє обличчя. Обличчя жахливих ідеологів під знаком тоталітаризму. Обличчя людей, які не можуть терпіти інших поглядів. І нарешті — обличчя демонічне, бо завжди, коли коїться таке зло, — це злі духи напрочуд охоче докладають до нього свої брудні лапи.
Єдиний позитив — якщо це взагалі можна так назвати в контексті такої ганебної події — це те, що принаймні багато людей насправді розуміють, із ким ми маємо справу й від кого захищаємося. Мало того, маємо зробити все, щоб ці люди не прийшли до влади у Польщі, бо вони, як і більшовики, впровадять тоталітаризм, щоби знищити, ліквідувати всіх, хто має переконання, відмінні від їхніх.
Ми повинні рішуче захищатися! Коли фарисей ударив Ісуса в обличчя під час слухання перед первосвященником Ананією, Господь не підставив другу щоку, а відповів: «Якщо Я сказав щось погане, доведіть, що це було погане. А якщо добре, то чому Мене б’єш?» Син Чоловічий захищався від обмов фарисеїв. Ми теж маємо захищатися від сучасних, найбільш облудних фарисеїв — гендеристів. Якби хтось напав на Святе Сімейство, то що би зробив святий Йосиф? Не стояв би осторонь, а захищав би Марію і Дитятко Ісуса!
Ми теж маємо захищатися від гендеристів як найбільших фарисеїв, лицемірів і вулканів ненависті наших часів: насамперед, через поширення Правди (з великої літери), показуючи справжнє обличчя гендерної ідеології та постійно інформуючи католиків, із чим ми маємо справу. Ми повинні вивести на яв цю страшну, більшовицьку, тоталітарну гендерну личину. Ми не маємо права боятися! Найважливіше — щоб католики усвідомлювали, що це не казочка про залізного вовка, а організована акція тотальної антикатолицької зневаги.
Крім того, ми маємо використовувати всі можливі правові засоби, щоби гендерні богохульники, профанатори і варвари постали перед судом і, як звичайні злочинці, були притягнуті до відповідальності. Інакше вони ставатимуть дедалі зухвалішими і вчинятимуть, можливо, ще гірші блюзнірства та більш небезпечні напади, з фізичною агресією включно.