Поради

8 пасток, які можуть привести до самотності. Як перестати в них потрапляти?

20 Серпня 2020, 15:00 7205

Інколи життя точиться так, що замість бути ближчими собі та людям, ми відчуваємо пустку, безглуздість і самотність. Ці почуття сигналізують, що стосунків, у яких ми перебуваємо, нам замало.

Ми створені для будування глибоких зв’язків з іншими людьми. Однак стосунки не завжди задовольняють вимогу цієї глибинності. А справжня проблема починається тоді, коли самотність перетворюється у хронічний стан, спихаючи нас у безпорадність. Що ж нас затримує в пастці самотності? І як із неї вийти?

 

Пастка № 1: «розраховуй тільки на себе»

Моніка мала 33 роки, хорошу роботу і задоволення від досягнутого. Це досягнуте коштувало їй чималих зусиль, але успіхом, безумовно, вона завдячувала собі самій. Однак бували моменти, коли вона чула щемливий сум і самотність. Коли Моніка хворіла чи опинялася в непростій ситуації, ніхто про це не знав і ніхто не приходив із добрим словом, або хоч би теплим супом. Моніка дуже хотіла підтримки, а водночас вивчила аж напам’ять, що в цьому житті маєш розраховувати тільки сам на себе. Інші люди її розчаровували. Вона боялася їм довіряти, тому з усіх сил охороняла своє крихке і чутливе нутро.

Щоразу повторювала, що ніхто не повинен бачити її слабкою, втомленою чи зачепленою за живе. Казала, що це соромно, але також побоювалася, що хтось би, може, скористався її становищем. У стосунках показувала тільки сильну сторону свого «я». Завжди була «у формі», через що приваблювала людей менш чутливих і мало відкритих на її потреби. Водночас у глибині серця залишалася переляканою дівчинкою, яка відчувала величезну образу, кривду і жаль через свої рани. Це затримувало її в недовірі та щоразу більше замикало доступ до неї… Вона надсилала світові помилкові сигнали: інші бачили, яка вона розторопна, а не те, як вона потребує контакту чи близькості.

 

Пастка № 2: «я інакший»

Декого супроводить відчуття чужості, інакшості, думки, які можна виразити словами «я сюди не пасую». При витоках таких переконань лежить невіра в те, що є хтось, хто би прийняв і полюбив мене такого, який я є. З чималою імовірністю можна стверджувати, що така людина сама себе не приймає. Причини, швидше за все, у травмах раннього дитинства. То батьки для людини стають першими, хто показує нам, що таке безумовна любов.

Якщо тато чи мама висміюють дитину (що трапляється зовсім не так рідко), якщо батьки не надають значення її труднощам, — дитина набирає переконання, що немає нікого, хто би її розумів, і відступає у свій внутрішній світ. Наступним етапом на цьому шляху стають школа і ровесники. Найбільше ризикують діти, які зазнали принижень чи насильства з боку групи. Інколи до виникнення такої переконаності призводить хвороба чи неповносправність. Відчуття відставання від решти світу будує мур «я-інші». А інколи достатньо перевірити, що насправді за цим муром криється. Як дорослі, ми вже спроможні наново верифікувати наші думки і страхи.

 

Пастка № 3: «так близько, що аж занадто»

Майя проплакала не одну ніч від самотності й туги за щасливим зв’язком. Із черговим розставанням їй щоразу більше бракувало сил, аби зважитися на нове знайомство. Вона повторювала, що з нею щось не так… Вибирала чоловіків, які незабаром утікали у вихор праці, були емоційно втягнуті в стосунки з кимсь іншим, мали дружин. Вона ніколи не була для них достатньо важливою. Близькість за якийсь час випаровувалася, змінюючись посиленими стараннями Майї виправити стосунки. Після розмов, однак, з’ясувалося, що насправді то ці недоступні чоловіки були відповіддю на її страх перед близькістю.

Близькість асоціювалася їй з контролем, стражданням, яке неможливо вигоїти. Вона панічно боялася бути відкинутою і полишеною. Вибирала тих, перед ким не мусила відкриватися. Це було би для неї незносно, це би оголило її делікатність і крихкість. Майя боялася ран. Інколи їй було легше закінчити стосунки ще на якомусь  безпечному етапі, аніж страждати довгі роки.

Люди, які відчувають страх перед буттям близько з кимсь іншим, це часто саме ті люди, які найбільше на світі прагнуть близьких стосунків. Тому вони їх будують, попри все, але назовні це виглядає так, що вони навпереміну наближуються та віддаляються від інших.

Самотність для них незносна, тому вони шукають заспокоєння в чиїхось обіймах. Але внутрішню пустку ніхто не спроможний вилікувати, доки така людина сама не стане перед нею віч-на-віч.

 

Пастка № 4: «коли ти мене пізнаєш, ти мене покинеш»

Є жінки (і чоловіки), які не дозволяють себе пізнати, а тим самим – відкритися на близькі стосунки. Своє істинне «я» вони приховують за усмішками, фразами, зазвичай говорять про себе небагато або мимохідь, що «у них все добре». Трохи немовби грають роль завжди милої, доброї, безпроблемної дитини. Що криється за цим фасадом? Море страху, невпевненості у собі, самотності й утоми. Життя, запхнуте в підвал, обтяжене секретністю, яку неможливо розкрити, — забирає чимало енергії, призначеної на те, щоби тримати себе «в межах», не сказати забагато, затиснути рота в усмішці, коли хочеться плакати.

З часом це перетворюється на обтяжливу звичку. Такі люди мають сильну певність, що коли проявлять свою справжню натуру, то їх відкинуть. Самі себе вони визнають лише тоді, коли здаються приємними для оточення. Проблемні емоції та рефлексії вони стримують, бо якби ж хтось дізнався правду… Парадоксально, це могло би їх звільнити від страху перед відкритістю. Часто виявляється, що ніхто їх тоді не відкидає, бо й сам має подібні труднощі. Саме тому так цілюще діє зустріч з іншою людиною, відвідини груп підтримки тощо.

 

Пастка № 5: «довкола мене забагато людей»

Деякі люди створюють мережу контактів, яка дає відчуття, ніби вони оточені людьми. Видимість самотності на якийсь час зникає. Однак часто це позірні зв’язки, а частина з них (або й чимала частина) існує тільки в інтернеті чи телефоні. Кількість заступає собою якість. Бракує зустрічі віч-на-віч, глибшого контакту.

Варто подеколи піддавати оцінці стосункам, у яких ми перебуваємо. Може, частина з них насправді не існує? Може, деякі вимагають поглиблення, перевизначення, а ще якісь — завершення?

 

Пастка № 6: «я нездара»

Порівнювання себе, постійна критика та оцінювання можуть успішно завадити зближенню з іншими. Замість зосередитися на тому, що маєш і хто ти такий, — постійно думаєш, чого тобі бракує і яким ти хотів би/ хотіла би бути. Постійно собі дорікаєш і чогось від себе вимагаєш, а внутрішній голос товкмачить: «Я мушу схуднути на кілька кілограмів, може, тоді комусь сподобаюся», «Я повинна бути веселішою, відкритішою», «Поглянь, ось — душа товариства, а ти завжди в кутку». Це викликає певне «замкнене коло» у власному розчаруванні, жалю до себе, подальшій критиці та відповідній ізоляції.

Увага зазвичай скерована на власне «я», а свої стани, відчуття і переживання починають займати місце зустрічі з іншою людиною. Образ себе та оточення поступово спотворюється і зазнає розшарування: я гірший — інші кращі. Це спотворення неправдиве за самою своєю природою, бо в житті рідко що є чорно-білим. Однак інколи достатньо відшукати в собі слабку, недосконалу частину і прийняти її (що, вочевидь, становить певний процес і вимагає відповідних зусиль і часу). Варто пам’ятати, що до ідеальних людей іншим наблизитися тяжко! Вони аж надто нереальні… і несправжні.

 

Пастка № 7: «то він замало старається!»

Трапляється, що перебування у стосунках не приносить задоволення, а самотність удвох — це самотність удвічі болючіша. Тоді панує відчуття, що тебе не розуміють, не підтримують. Інколи так і буває; але інколи за цим стоять різні очікування щодо другої половинки, виконати які неможливо. Дуже часто буває, що він чи вона проявляють свою любов зовсім по-різному, наприклад, їй би хотілося ніжних слів, а він мовчки йде складати посуд у посудомийну машину.

Часто люди не можуть вдовольнити своїх потреб і перекладають це на інших, наприклад, замість вгамувати свою злість, починають скандал. Зрештою справа доходить до постійного перекладання відповідальності за зв’язок на іншого, а подружжя віддаляється одне від одного.

Існує чимало способів, як вийти з «самотності удвох». Інколи буває достатньо спроби порозумітися.

 

Пастка № 8: «не знаю, хто я»

Складно будувати стосунки з іншою людиною, якщо їх нема… з самим собою. Такі люди шукають своєї автентичності назовні, бо ще не відкрили її в собі. Вони хапаються за різні заняття й роботи, які могли би їх визначити. Часто це справи, які не відображають їхніх внутрішніх налаштувань і схильностей, а просто їх хтось скерував, сказав, що це модно…

Вони оточують себе випадковими людьми, бувають на все згодні або ж байдужі до багатьох справ — бо їм бракує власної думки. Без пізнання свого внутрішнього світу тяжко пізнати світ іншої людини. Це як із дитиною, яка, поки не усвідомить себе як особистість, не «побачить» матері. Тому першим кроком мають бути роздуми про те, «хто я такий».

Відповіддю на самотність є не тільки входження у глибокі стосунки з іншими людьми, але — і насамперед — утворення хороших стосунків із самим собою, пізнання і зрозуміння себе. Пастки, в які ми потрапляємо, не мусять бути в’язницями. Вони можуть стати точкою виходу в ліпше життя.

Переклад CREDO за: Анета Цєсля, DEON

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: