Питання: Як розуміти нерозривність подружжя? (Мт 19)
Відповідає с.Малгожата Борковська OSB.
— Воно було від початку, тобто у Божому плані, який люди спотворили і Бог мусив заново ставити вимоги від певного мінімуму, але підносив планку цих вимог. Ми живемо в мішаному суспільстві, тож нам дуже легко переносити свої поняття на людей, що живуть довкола нас, не будучи християнами, і живуть так, якби Христос не прийшов. Ми, однак, мусимо визнати факт, що Бог від нас вимагає більшого. Перша реакція малодушної людини на таке ствердження — «ну то нехристиянам легше! У них заборон менше!» Насправді вони просто мають інші проблеми, і не раз заплутуються в набагато більших, ніж ті, яких у свій поганський спосіб намагались уникнути.
Все залежить від того, що ми розуміємо під «забороною». Господь Бог навіть якнайбільш категоричних повелінь чи заборон не висуває ось собі так, бо Йому щось забандюрилося. Наше око, наприклад, створене так, що одні промені воно бачить, а інших — ні; зелений справляє нашим очам радість, задоволення, і в певному розумінні їх лікує. Очі — для зелені, зелень — для очей, і це все створене разом. Так само і з етичним законом. Ми для нього заплановані. Якщо ми намагаємось йому опиратися й вигадувати собі якісь інші, то це так, якби крісло вперлося, що воно кінь. Але воно не буде конем, хай би і дороги дриґом встало; а навіть якщо буде пробувати, то нічого доброго йому не вдасться і воно буде щоразу більше нещасливе. Людина, загалом беручи, переконується в наслідках своїх нібито добрих діянь допіру після того, як далеко в ці наслідки забреде, тобто не раз аж під старість. Це одне — певне, і це я хотіла підкреслити: що Божі повеління чи заборони це завжди повеління з любов’ю, які вказують нам, де наше найвище благо. І тільки так їх можна зрозуміти.
Уривок із книжки «Роздуми про Втілення Божого Сина».