Католицька Церква послуговується низкою складних слів, щоб описати конкретні вчення і біблійні події.
Та іноді переклади не можуть повністю передати всю важливість того, що вони описують. Преображення — одне з таких складних понять.
Євангеліє від Матея подає нам подробиці Преображення Ісуса:
«По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними» (Мт 17,1-2).
Католицька енциклопедія пояснює, що Матей і Марк описують це явище грецьким словом «metemorphothe», а Вульгата перекладає його латиною як «transfiguratus est».
Помітно, що грецьке слово є коренем відомого нам слова «метаморфоза», яке означає глибоку зміну або перетворення.
У цьому сенсі, залишаючись собою, Ісус справді «переобразився», радикально змінивши свою зовнішність.
Євангеліст описує це так:
«Обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло» (Мт 17,2).
Згідно з Католицькою енциклопедією, «це сліпуче сяйво, яке випромінювало все Його Тіло, походило з внутрішнього сяйва Його Божественності».
Ніхто раніше не бачив нічого подібного.
«Цим славним явищем Божественний Учитель, який щойно передбачив Свої Страсті перед апостолами, і який розповів Мойсею та Іллі про випробування, що чекали на Нього в Єрусалимі, зміцнив віру своїх трьох друзів і підготував їх до жахливої боротьби, свідками якої вони мали стати у Гетсиманії, давши їм передчуття слави і небесних насолод, яких ми досягаємо через страждання», — пише енциклопедія.
Власне, Ісус «підняв завісу» своєї людської сутності, щоб засяяти своєю божественністю. Петро, Яків та Йоан побачили Ісуса у повній славі та у такій величі, яку важко передати словами.
Преображення — це найкраще слово, яким ми здатні описати те, що сталося того дня на горі Табор. Воно не ідеальне, але дозволяє розуміти, що побачене апостолами було справді вражаючим, не схожим ні на що, бачене ними раніше.