Просте, але постійно актуальне питання: чи є моральним заробляти більше, ніж інші?
Бізнес-консультант П’єр д’Ельбе пропонує кілька порад щодо того, як правильно сформулювати це питання, і показує, яким чином збагачення може бути етичним (ну або ні).
У чому суть питання про моральність грошей
Це наївне запитання про моральність високих заробітків ставить молодий випускник престижного університету, який усвідомлює, що може швидко заробити статок. Це правда, що деякі люди стають мільярдерами в дуже молодому віці: у 19 років, ще як студент Массачусетського технологічного інституту, американець Александр Ван заснував свій стартап Scale AI; у віці 28 років він має статки, що оцінюються в 3,6 мільярда доларів.
Люсі Ґо, талановита співзасновниця того ж стартапу, стала наймолодшою жінкою-мільярдеркою; її статки нині оцінюються в 1,2 мільярда доларів. Остіну Расселу було всього 17 років, коли він заснував Luminar Technologies, яка виробляє LIDAR — технологію, що дозволяє транспортним засобам «бачити» своє оточення у 3D, вимірюючи відстань до навколишніх об’єктів за допомогою лазерних променів. Безсумнівно, «заробок» точно не залежить від віку!
«Моральний» підхід до цього питання досить простий: він стосується того, «як» були зароблені гроші та як їхній власник їх використовує — оскільки засоби й мету ніколи не можна повністю розділяти.
Щодо засобів, давайте поставимо провокативне запитання: «За чий рахунок?» Марксистський аналіз розглядає надлишок, створений робітниками, як прибуток, забраний власником, що є формою несправедливості, властивою капіталістичній системі. Однак можливим є й інше бачення, згідно з яким капітал і праця доповнюють одне одного, а не структурно протистоять. Загалом кажучи, прибуток виправданий за умови, що він ґрунтується на справедливому та — чому би й ні — щедрому ставленні до робітників. Це показує незмінний принцип: те, що є законним, має доповнюватися етичними критеріями.

Гроші: навіщо?
Щодо того, як використовувати накопичене багатство, Ендрю Карнегі (1835–1919), американський сталеливарний магнат (Carnegie Steel), залишив нам зворушливу думку: «Людина, яка помирає багатою, помирає з ганьбою!» Фактично, він пожертвував 90% своїх статків на будівництво понад 2500 публічних бібліотек по всьому світу і на фінансування Фонду Карнегі за мир, науку та освіту. Гроші, набуті за принципом «завжди більше», втрачають своє значення, коли їхньою єдиною метою є накопичення багатства. Як то кажуть, гроші — «добрий слуга, але поганий господар»: справжній господар грошей — це служіння спільному благу.
Ще один момент, який варто згадати в контексті (швидкого) заробітку великих грошей, стосується величезної символічної та емоційної сили грошей. Навіть зароблені чесно, вони можуть викликати в інших сильні почуття заздрості й підозри, характерні для так званих «сумних пристрастей», про які писав Спіноза.
Рене Жирар чітко демонструє, що без етичних орієнтирів ми легко стаємо в’язнями наслідувального бажання: заздримо багатим, шукаємо приводів для їх дискредитації; а лицеміри посилаються на мораль, щоби приховати свою неприязнь!
Від розумності до розумного багатства
У професійному світі ми охоче апелюємо до трьох фундаментальних чеснот, які дозволяють нам мудро керувати грошима: по‑перше, чесність, яка завжди відповідає критеріям справедливості — не лише юридичної, а й моральної, як у випадку керівника компанії, що на знак подяки винагороджує своїх співробітників більшою мірою, ніж того вимагає угода. По‑друге, поміркованість — чеснота, яка регулює емоції та бажання: виходячи за межі принципу «завжди більше», найбагатші вільні прагнути служити іншим — що і є справжньою метою надлишкового багатства.
Поміркованість — це також прекрасна чеснота, яка вносить помірність в особисте ставлення до грошей, слугуючи протилежністю жадібності. Нарешті, щедрість, яка полягає у сміливості витрачати великі суми грошей на благородні справи, дуже гарним і відповідним жестом. Ця чеснота спрямована не на хизування, що межує з абсурдом, а на об’єктивне служіння справі, яка безсумнівно служить благу всіх. Це, безсумнівно, найглибше та якнайбільш універсальне значення блага: «робити добро».