13 серпня 2020р. у Нью-Йорку, в монастирі конгрегації Сестер Святого Йосифа, померла с.Елейн Руле, яка провела справжню революцію у в’язницях для жінок. Сестрі було вже 89 років.
Сестра Елейн створила інноваційну програму допомоги в’язням та їхнім дітям, яку нині використовують у численних американських виправних установах, повідомляє Vatican News. Велику статтю про сестру-юзефітку та її діяльність опублікувала «New York Times».
На цю статтю у своєму спеціальному листі послався єпископ дієцезії Роквіль-центр (Нью-Йорк) Джон Барес. Він назвав життя сестри Елейн «прикладом пророчого покликання, де глибока близькість з Ісусом Христом створила нову місію для Католицької церкви в Лонг-Айленді та штаті Нью-Йорк».
Сестра керувалася простим правилом: «Ув’язнені, більшість із яких — матері, повинні регулярно бачитися з дітьми. Вони також повинні навчитися “бути батьками”, що, своєю чергою, може привести до вилікування душі та неповторення минулих конфліктів у наступних поколіннях».
Сестра розпочала свою діяльність у в’язниці як діячка душпастирства, що пропонує ув’язненим посильну допомогу: вона навчала читати жінок у нью-йоркських тюрмах строгого режиму. Пізнавши їхнє життя і потреби, с.Елейн зрозуміла, що найбільше бажання цих жінок — бачити своїх дітей. Вона створила «посаду контактера», «зв’язкового» з сім’ями ув’язнених, і займалася цим 10 років. Варто відзначити не тільки добру волю, але й значні організаторські здібності цієї сестри, завдяки яким їй вдалося так багато осягнути. Її діяльність спиралася на співпрацю тюремної влади з Католицькою Церквою та благодійними організаціями. Вона створила Providence House Inc. — спеціальну організацію під патронатом Церкви, що об’єднує сайти, які пропонують притулок і допомогу побитим жінкам та сім’ям, що зазнали насильства, безпритульним та нещодавно звільненим із в’язниці жінкам.
Усе почалося зі створення «Дитячого центру» в жіночій в’язниці з найвищим рівнем безпеки у Бедфорд-Гіллз. Матері-в’язні могли проводити час із дітьми, а не просто бачити їхні обличчя крізь скло, а в разі народження дитини після ув’язнення жити з нею 12-18 місяців. «Дитячий центр» включав у себе батьківський осередок і осередок для дітей, ігрову кімнату для дітей Пізніше цю схему почали реалізовувати по всіх в’язницях у США. 1993 року с.Елейн Руле потрапила до Національної зали слави США.
Сестра Елейн була пов’язана з Нью-Йорком ціле життя. Вона народилася 5 жовтня 1930р. в Маспеті, близ Квінса. Життя її було непростим: батько помер, коли вона ще була дитиною, а матері довелося багато працювати на воєнно-морській корабельні в Брукліні.
Після вступу до монастиря і закінчення педагогічного навчання в Бенк-Стріт Колледж на Матгеттені вона поступово зацікавилася тяжким становищем жінок, яких утримують в ув’язненні, переконавшись, що «в дітей повинна бути можливість рости біля матерів, які вчаться бути хорошими матерями».
В інтерв’ю 1995р. сестра висловила таке переконання: «Сміх — це, мабуть, найбільше жаданий Богом звук на землі, і я переконана, що почуття гумору може змусити багато проблем зникнути». Наприкінці життя черниця хворіла на деменцію, однак свою хворобу зносила з усмішкою та гумором.
фінансово.
Щиро дякуємо!
