Роздуми над Божим Словом на XXVIII Звичайну Неділю, рік А
Того часу Ісус знову заговорив до первосвящеників і старших народу у притчах, кажучи: «Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх слуг покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших слуг, кажучи“Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!”
А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; інші ж, схопивши його слуг, познущалися над ними, зневажили їх і повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив тих убивців і спалив їхнє місто.
Тоді каже своїм слугам: “Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на виїзди з міста і, кого тільки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті слуги зібрали всіх, кого знайшли — і поганих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми за столами.
Цар прийшов подивитися на тих, хто був за столом, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: “Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: “Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”.
Адже багато запрошених, та мало вибраних!»
Мт 22, 1–14
Від цих слів ніби повіяло холодом. Вони змушують сьогодні замислитися: «А чи я є серед вибраних?» Пошукаймо відповіді на це запитання в сьогоднішній притчі.
Спершу ми чуємо про царя, який запросив гостей на весілля сина. Але одні знехтували запрошенням, а інші ще й послів царевих убили. Після цього до весільного столу покликали всіх, кого зустрічали довкола: адже «весілля готове, а запрошені виявилися недостойними» (Мт 22, 8).
Поміркуймо над ситуацією. Перші знехтували доброзичливим та гостинним ставленням до себе царя та його сина. Декотрі з них виявилися ще й убивцями! Цар, напевно, знав, що вони не гідні, але виявив великодушність до всіх — навіть до тих, хто мав грішне минуле. Прийнявши запрошення на бенкет, вони могли вийти на шлях покаяння та нового життя. Те саме стосується й іншої групи гостей, серед яких були «і погані, і добрі» (Мт 22, 10). Їх не вибирали за критерієм, що і як вони зробили у житті, чого досягли, а чого ні… Покликані були всі!
Не сумнівайся — і ти запрошений на бенкет Божого Сина, тому що Бог любить тебе не за твої заслуги. Твоя гідність не залежить від того чи ти все чинив правильно. Ти стаєш гідним, якщо приймаєш запрошення Господа, Царя Всесвіту. Кожен крок, який робиш Йому назустріч, наближає тебе до небесного бенкету, збільшує твої шанси стати вибраним.
Бог запрошує всіх. Його світло сяє для «праведних і неправедних» (Мт 5, 45). Скрізь і завжди Він запрошує і навіть благає нас прийти до Нього. Усі покликані, але чи всі ми приймемо запрошення, щоб нас можна було зарахувати до числа «вибраних» (Мт 22, 14)?
«Дякую Тобі, Ісусе, що запросив мене! Допоможи мені прийняти Твоє запрошення і послідовно, усім життям, готуватись до небесного бенкету».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
