Роздуми над Божим Словом на XXVIII Звичайну неділю, рік А
Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: «Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: мовте запрошеним: ось я обід мій зготував: зарізано волів та відгодовану худобу — все готове, ідіть на весілля. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. Тоді він мовив своїм слугам: обід — готовий, але запрошені були негідні. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лиш зустрінете, кличте на весілля. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих, так що весільна світлиця була повна гостей. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж, і сказав до нього: як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. Тоді цар промовив до слуг: зв’яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів».
Мт 22, 1–14
Від цих слів ніби повіяло холодом. Вони змушують сьогодні замислитися: «А чи я є серед вибраних?» Пошукаймо відповіді на це запитання в сьогоднішній притчі.
Спершу ми чуємо про царя, який запросив гостей на весілля сина. Але одні знехтували запрошенням, а інші ще й послів царевих убили. Після цього до весільного столу покликали всіх, кого зустрічали довкола, адже «обід — готовий, але запрошені були негідні» (Мт 22,8).
Поміркуймо над ситуацією. Перші знехтували доброзичливим та гостинним ставленням до себе царя та його сина. Декотрі з них виявилися ще й убивцями! Цар, напевно, знав, що вони не гідні, але виявив великодушність до всіх, навіть до тих, хто мав грішне минуле. Прийнявши запрошення на бенкет, вони могли вийти на шлях покаяння та нового життя. Те саме стосується й іншої групи гостей, серед яких були «злі і добрі» (Мт 22,10). Їх не вибирали за критерієм, що і як вони зробили у житті, чого досягли, а чого ні… Покликані були всі!
Не сумнівайся, і ти запрошений на бенкет Божого Сина, тому що Він любить тебе не за твої заслуги. Твоя гідність не залежить від того, чи ти все чинив правильно. Ти стаєш гідним, якщо приймаєш запрошення Господа, Царя Всесвіту. Кожен крок, який робиш Йому назустріч, наближає тебе до небесного бенкету, збільшує твої шанси стати вибраним.
Бог запрошує всіх. Його світло сяє для «праведних і неправедних» (Мт 5,45). Скрізь і завжди Він запрошує і навіть благає нас прийти до Нього. Усі покликані, але чи всі ми приймемо запрошення, щоб нас можна було зарахувати до числа «вибраних» (Мт 22,14)?
«Дякую Тобі, Ісусе, що запросив мене! Допоможи мені прийняти Твоє запрошення і послідовно, усім життям, готуватись до небесного бенкету.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»