Суспільство

Ватиканський астроном: «Ми не повинні бути фундаменталістами в науці чи релігії»

09 Жовтня 2020, 14:10 676 КАІ

Ми не повинні бути фундаменталістами ані в науці, ані в релігії — вважає бр.Ґай Консолманьо, директор Ватиканської обсерваторії.

В інтерв’ю для SIR він прокоментував цьогорічну Нобелівську премію з фізики, яку отримали Роджер Пенроуз, Райнхард Ґензель та Андреа Ґез. Їх відзначено за дослідження над чорними дірами та їхнім впливом на розуміння механізмів управління Всесвітом.

Брат Ґай сказав, що дуже задоволений цьогорічним вибором лауреатів. Пенроуз, нагадав він, 2017р. брав участь у симпозіумі, який Ватиканська обсерваторія організувала на честь о.Жоржа Леметра, чия космологія стала основою для формулювання теорії Великого вибуху. «Пенроуз і Стівен Гокінг, який також заслужив на нагороду — але, на жаль, її не присвоюють посмертно, — заклали теоретичний фундамент для розуміння чорних дір у межах загальної теорії Ейнштейна», — пояснив ватиканський астроном. Згадуючи про вклад двох інших лауреатів, він зазначив, що навіть найкращі теорії мають бути «перевірені спостереженнями», і саме це зробили Ґензель і Ґез.

Брат Консолманьо пояснив, що чорні діри неможливо побачити, так само, як ніхто не бачив Бога, але знаємо, що Він є, бо спостерігаємо Його присутність у Його творінні та в Ісусі. Найбільше, що ми можемо побачити, — це тінь чорної діри, яку 2019р. зареєстрував телескоп «Горизонт подій» (Event Horizon Telescope). Ватиканський астроном зазначив, що «всяке наукове знання — це нитка в гобелені Всесвіту», так само як кожен молитовний порух і кожне поглиблення знання Святого Письма можна оцінити тільки в ширшому контексті історії спасіння.

На запитання, чи можна узгодити науковий прогрес із вірою, директор Ватиканської обсерваторії відповів: «Віру треба постійно стимулювати до зростання через відкриття діянь Бога у фізичному світі». Бо кожна дійсність «потребує іншої, щоб виконати те, чого сама не може». «Наука може очистити релігію від помилок і забобонів; релігія може очисти науку від ідолопоклонства і фальшивих абсолютів», — сказав астроном, цитуючи Йоана Павла ІІ.

«У дуже багатьох місцях Святе Письмо нагадує нам, що Бог створив фізичний Всесвіт, і що по суті небеса проголошують Божу славу. Отже, що більше ми досліджуємо Всесвіт, то більше наближаємося до Творця». Крім того, як нагадує Йоан Павло ІІ, не варто боятися того, чого ми можемо навчитися від науки, бо «правда не суперечить правді». І водночас «не варто вважати, ніби правда обмежується лише тим, що ми дізнаємося від науки».

«Ми не повинні бути фундаменталістами ані в науці, ані в релігії. Проблема фундаменталізму не в тому, що він правильний або помилковий, а в тому, що він неповний. Він припускає, що кожна правда, яку ми сьогодні маємо, є остаточною, через що ми заплющуємо очі на краще розуміння Бога. Така наука — безплідна, така віра ніколи не зросте, а отже, не зросте наша любов до Всесвіту і до Того, хто його створив: Того, хто є дорогою, правдою і життям», — застеріг американський єзуїт.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
15525грн
59718грн
Потрібно зібрати
75243грн
Залишилося
9днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: