Поради

«Ходи, пограємось у шлюб». Чому люди ловляться на вільні стосунки?

18 Листопада 2020, 15:17 752

На запитання, чи вони пара, зазвичай відповідають: «Це складно» або прямо: «Ні». Зазвичай пояснюють це тим, що мають «відкрите мислення», а коли друга сторона зважиться запитати: «Чим, власне кажучи, є наші стосунки?» — найчастіше лунає відповідь: «Я ще не готовий/ не готова до зв’язку».

Пам’ятаєте, як у дитинстві гралися в дім, перукарню, магазин? Усе було точно як у справжньому житті, хоча насправді — зовсім інакше: пластикові каструльки, листочки як «гроші». Але наслідування поведінки і праці дорослих приносило тоді неабияке задоволення, становлячи важливий елемент у розвитку дитячої психіки та різних умінь. А потім нас зненацька застала дорослість, і ми вже все робимо всерйоз… Але чи точно це так?

Стосунки жінок і чоловіків у ХХІ столітті надають нам широке поле для того, щоб себе показати. Почалося невинно — з сайтів і додатків, які полегшують знайомство з представниками протилежної статі, вільного стану, а закінчилося тим, що легку доступність усього, величезний вибір і нульові зобов’язання ми перенесли із соцмереж у царину зв’язків.

 

Стосунки — це складна справа

Таким ось робом постали зв’язки типу situationship. Це, власне, така собі гра у стосунки, відтворення поведінки близькості і прив’язаності без їх фактичного існування. Двоє людей почуваються добре разом, разом проводять чимало часу, мають спільні інтереси і теми, обдаровують одне одного ніжністю, буває, що живуть разом, але на запитання, чи вони — пара, зазвичай відповідають: «Складно сказати», або й просто «ні». Зазвичай пояснюють це тим, що мають «відкрите мислення», а коли друга сторона зважиться запитати: «Чим, власне кажучи, є наші стосунки?» — найчастіше лунає відповідь: «Я ще не готовий/ не готова до зв’язку».

 

Щось не так

Коли стається саме це — він або (частіше) вона запитують: «Хто ми як МИ? Як ти бачиш — і чи взагалі бачиш — наше спільне майбутнє?», це означає, що пара саме добралася до моменту, в який «легко, просто і приємно» проявило свої фатальні наслідки. Сталося щось, від чого застерігають психологи, вказуючи на можливі наслідки «тимчасових зв’язків»: тільки одна сторона (тільки одна!) включилася в них насправді. А цього в умові не було…

Я би сказала радше, що ці двоє не прочитали умову до кінця. Проігнорували те, що написане наприкінці дрібним шрифтом. Не треба бути психологом, щоби знати, що кожен з нас має потребу емоційної близькості та глибоких людських зв’язків. Ось тільки одні це відчувають і йдуть за цим, а інші відмовляються.

Однак, незалежно від того, в якій групі ми перебуваємо, гра у зв’язок це гра з вогнем. Людина чутлива, яка прагне глибоких взаємин, раніше чи пізніше страшенно пораниться. Та й той другий не такий уже вогнестійкий, хоч і вдаватиме такого. І в підсумку обоє вийдуть із такого нібито-зв’язку сильно пораненими. Бо situationship це не те, в чому вдасться перебувати довгі роки. Якоїсь миті щось починає бути не так, комусь перестає пасувати ця відсутність зобов’язань.

 

Навіщо вдавати?

Правда? Якщо їм так добре разом — то що стоїть на заваді, щоб вони насправді були парою? Одним із приводів може бути те, що ми живемо в часи, коли можемо без особливих зусиль мати багато чого: інформації, речей, схвалення від інших (лайки!), нових знайомих — тож і тут хочемо мати пожиток без зусиль та без умов, які до чогось там зобов’язують.

Але зазвичай справжньою причиною є страх перед близькістю. З різних причин багато людей на це страждають. Вони спроможні входити у стосунки, які принципово не містять справжньої близькості, але у зв’язок то вже ні. І входять у них, тільки утверджуючи цим у собі свій страх і проводячи подальші дні життя у неглибоких стосунках.

 

Рятуйся, перш ніж упіймаєшся

А може, варто почати від «принагідних зустрічей», а з часом з’явиться глибина? Ні. Це так не діє. Коли ти з кимось зустрічаєшся і відчуваєш, що починаєш щоразу глибше залучатися в ці стосунки, натомість друга сторона — ні, то придивися до цієї ситуації уважніше. Нехай метелики в животі не застують тобі тверезого погляду на напрямок, у якому ваші стосунки йдуть.

Звісно, що темп, у якому ви обоє включаєтеся у ваш зв’язок, може бути (і найчастіше є) різним. Але доки, їдучи цією автострадою, ти бачиш його у дзеркалі заднього виду, то все добре. Якщо ж помічаєш, що він постійно кудись зникає, звертає з дороги,, — то, може, краще зібратися з силами на розмову, як він розглядає ваше знайомство. Щоби він через рік або три не ошелешив тебе ствердженням, що ви ж таки не пара, тож про що ідеться… Якщо на запитання про вас скаже: «Добре так, як є, і навіщо щось змінювати» — май відвагу стати  по стороні себе. Не ігноруй того, що тобі муляє, хоча виглядає, ніби вам разом так добре. Повір мені — подякуєш собі за це.

Переклад CREDO за: Ханна Ковальська, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
2027грн
73216грн
Потрібно зібрати
75243грн
Залишилося
18днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: