Папі Римському Франциску довіряє 45% опитаних українців. Довіра до Святішого Отця вища, ніж до інших релігійних лідерів.
Церква продовжує утримувати одну з перших позицій за рівнем суспільної довіри серед суспільних і політичних інститутів (поряд з волонтерськими організаціями і Збройними Силами). Разом з тим, порівняно з 2010р., коли рівень суспільної довіри до Церкви досяг максимуму (73%), наразі цей показник є нижчим – 60%. Про це йдеться у соціологічному дослідженні Центру Разумкова «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 років».
Довіра до очільників Церков
Довірою громадян користуються також вищі ієрархи Церков України та Церков, що безпосередньо причетні до релігійно-церковної ситуації в Україні. Рівень довіри до ієрархів у всіх випадках переважає недовіру (виняток становить лише Патріарх Московський Кирил). Предстоятелю ПЦУ Митрополиту Епіфанію довіряють 44% громадян (проти 16% тих, хто не довіряє); Предстоятелю УПЦ(МП) Митрополиту Онуфрію – 32% (проти 26%); Главі УГКЦ Святославу – 29% (проти 16%); частка тих, хто довіряє Патріарху Філарету, лише дещо перевищує частку тих, хто йому не довіряє (29% і 25%, відповідно). Довіру до Вселенського Патріарха Варфоломія засвідчили 32% опитаних; недовіру – 16%. Високим є рівень довіри до Папи Римського Франциска – 45% проти 14% тих, хто йому не довіряє.
Церква — моральний авторитет?
Загалом високий і стабільний рівень довіри до Церкви дисонує з рівнем її визнання як морального авторитету. Відповідний показник упродовж 2010-2020рр. знизився з 56% до 45% опитаних; не вважають Церкву моральним авторитетом – 40% (проти 27% у 2010р.). Позиції громадян з цього питання мають регіональний характер і залежать від конфесійно-церковної визначеності респондентів: Церква є моральним авторитетом для 77% жителів Заходу і лише для 27% жителів Півдня та для 23% жителів Сходу; за конфесійно-церковною ознакою: вона є моральним авторитетом для 87% вірних УГКЦ (найвищий показник) і для 4% тих, хто не відносить себе до жодної релігії (найнижчий показник).
Ставлення громадян до моральності священнослужителів є більш критичним. Лише 20% респондентів (у 2010р. – 26%) висловили впевненість у тому, що «більшість священнослужителів – глибоко моральні й духовні особи»: від 25% жителів Заходу до 14% – Сходу; водночас для вірних Церков цей показник майже однаковий: УПЦ(МП) – 33%, ПЦУ – 29%, УГКЦ – 26% вірних. Увесь період моніторингу переважає думка, що «священнослужителі – такі ж як і більшість із нас, – з усіма достоїнствами і гріхами». Наразі її поділяють 48% опитаних (у 2010р. – 44%). Така ж думка переважає в усіх групах за ознакою конфесійно-церковної визначеності.
фінансово.
Щиро дякуємо!
